Календар
Ми в Internet
DW
Книжковий хіт-парад
Краєзнавча сторінка
Статистика відвідань
- Перегляди статей
- 2171651
Думаючи про мистецтво: Леонардо да Вінчі «Суждения о науке и искусстве». – Санкт-Петербург: «Лениздат», 2012.
Ми звикли ідеалізувати митців часів Ренесансу. Серед них особливе місце посідає Леонардо да Вінчі. Винахідник та філософ, живописець та графік – здавалось, йому підвладні різні науки в повній досконалості. Втім, все не завжди так як здається. Хоч ця книга є зібранням та перекладом лише небагатьох його рукописів, вона дає можливість зазирнути в хід думки цього знаменитого автора. Як і варто було очікувати, це багатовекторний текст, який включає як і відсторонені філософські розмисли на тему природи, так і конкретні поради починаючим митцям.
Мистецтво крізь книгу: Віта Сусак. Українські мистці Парижа. 1900 - 1939. Київ: Родовід, 2010
На деякі питання важко знайти одностайну відповідь. Бо, зазвичай, правда - це цілий комплекс «і так, і ні», який мало кому цікавий. Монографія Віти Сусак (кандидат мистецтвознавства, куратор відділу європейського мистецтва 19-20 ст. у Львівській Національній художній галереї ім. Б.Г. Возницького) «Українські мистці Парижа», яка була видана у 2012 році, є довгоочікуваною спробою відповісти на питання: ким були, чим жили та куди прийшли митці з українських теренів, які опинилися в столиці світового мистецтва на початку ХХ століття – Парижі. Є різні рецензії на цей твір, але зазвичай вони витримані в позитивному ключі з критикою окремих моментів: доцільність публікації книги у вартісному виданні, або чи є доречним запис в українські мистці значної кількості євреїв, які себе такими не вважали і лише походили з території України. Звісно, що більшість рецензентів обирали акцент, який їм найбільш суб’єктивно близький, але в цьому огляді хотілося б викласти деякі враження і висновки з цієї книги. Які теж, безперечно, є суб’єктивними.
Мистецтво крізь книгу: Вілл Ґомперц «Що це взагалі таке? 150 років сучасного мистецтва в одній пілюлі», Київ: «ArtHuss», 2017
Сьогодні існує багато відео-лекцій, курсів та інших медіа джерел на тему: що таке сучасне мистецтво та з чим його їдять. Втім, як це найчастіше і буває, це або досить поверхова публіцистика, що намагається охопити все, і врешті нічого не охоплює, або дослідження, які видадуться непідготовленому читачу невтримною графоманією. Твір журналіста, галериста та, можливо, непоганої людини Вілла Ґомперца «What Are You Looking At?: 150 Years of Modern Art in the Blink of an Eye» вийшов в Україні пару років назад під назвою «Що це взагалі таке? 150 років сучасного мистецтва в одній пілюлі».
Мистецтво крізь книгу: «Константин Коровин вспоминает…» (Москва: «Изобразительное искусство», 1991)
В історії мистецтва існує багато мемуарів. Деякі з них не несуть жодної інформації і є лише способом претензійної саморефлексії автора, але деякі висвітлюють ті залаштунки мистецтва, які мистецтвознавці нерідко оминають. Спогади видатного пейзажиста Костянтина Олексійовича Коровіна поєднують у собі як ностальгічне повернення у «старі добрі часи», так і привідкривають таємниці творчого та особистісного формування видатних російських митців початку буремного ХХ століття.
Трохи про структуру самої книги . Розділи включають автобіографічні нариси, спогади про сучасників, оповідки про мандри та короткі оповідання. Сама мова книги заслуговує окремого акценту через те, що автор намагався точно пригадати розмови. Як, наприклад, вступ на навчання до Олексія Саврасова і попутне знайомство з майбутнім українським пейзажистом Сергієм Світославським, чию українську мову автор передав достатньо точно. Чи інші цікаві говірки та словникові обороти від своїх друзів художників або від пересічних людей. Суб’єктивно, але найбільш цікавими здаються саме спогади про сучасників, в яких постають живі риси нині забронзовілих геніїв-митців таких, як Олексій Саврасов, Ісаак Левітан, Михайло Врубель, Ілля Репін, Валентин Сєров, Федір Шаляпін та Антон Чехов. З вказаною плеядою митців Костянтин Коровін разом вчився та зростав, і ці життєві ситуації є дійсно цікавими свідченнями характерів, які подеколи навіть приємно контрастують з їхньою творчістю.