«Або світ прийме таким, як я є,
як мене народила мати, -
або вб’є, знищить мене.
Але я – не поступлюся!»
Василь Стус
В цьому році на Різдво минуло 75 років від дня народження Героя України - Василя Стуса,– одного з найактивніших представників українського руху шістдесятників, поета, перекладача, літературознавця.
Василь Стус виступав на захист національної мови і культури, свободи художньої творчості.
Літературна діяльність поета, його звернення у вищі партійні інстанції з протестами проти порушення людських прав і критичними оцінками тогочасного режиму спричинили його арешт у січні 1972-го року.
12 січня 1972 року — перший арешт. Впродовж майже 9 місяців поет перебував у слідчому ізоляторі. Саме тоді було створено збірку «Час творчості».
«Нації вмирають не від інфаркту.
Спочатку їм відбирає мову!»
Ліна Костенко
«Рідна мова дорога людині, як саме життя», - говорить народна мудрість. І це так. Адже без мови не може існувати народ та його культура. Наша мова – одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу. Відомий український поет Дмитро Білоус так опоетизував українську мову:
«Мова – дзеркало думок народу»
Х.Сехадор
21 лютого – Міжнародний день рідної мови.
Збереження і розвиток рідної мови мають велике значення, тому що мова є основною ознакою нації і формує національний менталітет, зберігає культурні здобутки та звичаї, є живим свідком історії народу.
Українська мова... Багата, милозвучна, різнобарвна.
Мова! Нескінченна в своєму обсязі! Це перше почуте та сказане слово, розум, досвід, почуття. Це спосіб життя. Це спосіб вираження себе. Це те – хто ти є і ким були твої предки.
Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.
Як виникла наша рідна українська мова і який вигляд вона має сьогодні?
Відповіді на ці та інші питання можна знайти переглянувши книжкову експозицію «Бринить, співає наша мова, чарує тішить і п’янить», що відкрилась у читальному залі Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва.
"Поставте скибку хліба на стакан
І голови схиліть в скорботі вічній
За тих, кого убив Афганістан,
Чиї він душі зранив і скалічив."
Минуло чимало років з дня, коли радянські війська перетнули кордон Афганістану, і для нашої країни почалася чужа десятилітня страшна і безпощадна війна. Для воїнів-афганців це не просто епізод з їхнього життя, на тій війні вчорашні хлопчаки та студенти пізнали фронтове братство та біль утрат. Це неможливо викреслити із життя… Через війну в цій чужій для нас країні пройшли десятки тисяч українських хлопців… Війна змінила долі багатьох, у житті тих, хто пройшов «Афган», з’явився чіткий поділ «до» і «після»
«Кохати – це не значить
дивитися один на одного.
Це означає – дивитися
в одному напрямку».
А. Сент-Екзюпері
День святого Валентина – ніжне та добре свято, день, в який люди відкрито говорять про найбільш прекрасне в світі почуття та освідчуються у коханні.
До цього свята 15 лютого з учнями ліцея № 16 була проведена розважальна вікторина «У чарах кохання».
Мета заходу:
- познайомити учнів з історією свята, його традиціями та обрядами в різних країнах
- виховувати в учнів добрі взаємовідносини, любов до прекрасного
Кохання......
дивно, яке малесеньке слово може містити у собі такий глибокий зміст.Як гармонійно можуть поєднуватись у ньому і радість і смуток, неймовірне окрилення і в той же час нестерпні муки.Як йому легко вдається піднести нас вище хмар, а вже за якусь мить воно може спопелити до тла.
Можливо й справді є такий собі Амур, і його стріли вправно влучають у людські серця.Тільки через його підстаркуватість, чи може не точну стрілецьку влучність, кохання буває нероздільним.А можливо це такий відвар, від якого сп"яніти повинні обидвоє, чи інфекція яка передається повітряно-капельним шляхом, але імунітет у деяких людей ну дуже вже сильний.Але як би там не було, "щасливий той, кого торкнулося це диво, нещасний хто кохання не пізнав.
"Життя – квітка,
Кохання – мед з неї."
Віктор Гюго
14 лютого – День святого Валентина.
Саме в цей день, день всіх закоханих, наші серця особливо зігріті любов’ю і ніжністю найдорожчих для нас людей.
Згідно з легенди, християнського проповідника Валентина посадили в римську в'язницю за віру й невдовзі засудили до страти. Сидячи під вартою, Валентин закохався у сліпу дівчину, дочку в'язничного наглядача. Користуючись своїми медичними знаннями, він зцілив її від сліпоти. В ніч перед стратою (ніч проти 14 лютого) в’язень надіслав їй зворушливого листа, який підписав «Твій Валентин».