Чи впливає місце та умови проживання людей на їх мову? Мабуть, що так! Не часто на вулицях Чернігова можна почути українську мову. Переважна більшість мешканців нашого міста спілкується російською мовою, навіть не російською, а суржиком.
Чому ми не розмовляєте українською? Ви скажете, що так склалося історично. Згодна, наша історія неоднозначна. Але ми живемо сьогодні, ми пишемо історію.
Бринить – співає наша мова,
Чарує , тішить і п'янить.
Олександр Олесь
6 листопада 1997р. президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій видав Указ «Про День української писемності та мови», в якому зазначалось:
«Установити в Україні День української писемності та мови, якій відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця».
Це свято є даниною одному з найцінніших надбань, яке створене і залишено нам нашими попередниками – мові.
До Дня української писемності та мови з учнями ЗОШ №23 було проведено свято української мови та літератури «Мова – перлина вікової мудрості».
Чернігів – Новий Білоус – Чернігів Довжина – 11 км
Ось нарешті і настали довгоочікувані вихідні, а точніше неділя – 3 грудня 2006 року. Як не дивно незважаючи, на пору року і наш регіон – снігу не було, а нам це лише на руку! Ми зібрались вже в трьох, зустрілись на зупинці Градецький, а звідти пішли в напрямку вулиці Любецької. Так ми пішки дійшли до Масанів, далі зразу за Масанами повернули на захід. По карті було видно, що до нового Білоуса можна дібратись або через місток зі сходу, або вийшовши на трасу, але до траси так далеченько - 2,5 – 3 км. Отож вирішили ми мандрувати через невеликий лісок до мосту. З кожним кроком місто було далі й далі… дихати було все легше й легше! Аж раптом на нашому шляху виникла перепона – територія обгороджена стіною, з гербами України на воротях, але без жодного напису. На карті цього комплексу теж не було, певно колись це було військовим об’єктом, але зараз він вже порожній…
Була в нас з ранку ще одна проблема – туман, він нам міг добряче попсувати нерви, але поки ми ішли по лісу він розвіявся. В лісі було гарно, жодної людини навколо (окрім нас)… і тут раптом, бачимо щось біліє! Підійшли ближче – хата, посеред лісу, самітня хата, звідки вона тут? І чи живе хто в ній? Зупинились. Почали оглядати несподіваний «експонат».
27 жовтня в МЦБ ім.. Л.Забашти пройшла краєзнавча година «Краєзнавство... Сторінки історії», яка була приурочена творчим здобуткам краєзнавця Олексія Савона.
13 жовтня на юнацькому відділі МЦБ ім Л. Забашти в місті Прилуки відбулось відкриття персональної виставки учениці ЗОШ №3 Юлії Мрічко «Інкрустації».
Присутні дізналися про походження слова «Інкрустації» та період найбільшого розквіту цього виду мистецтва в епоху Відродження. Цікавою стала інформація про стрази Сваровські та інкрустацію книг бурштином.
5 жовтня читачі Прилуцької міської центральної бібліотеки ім. Л. Забашти зібрались в читальній залі, щоб підвести підсумки літературного квесту, що проходив у місті в рамках Всеукраїнської акції «Україна читає дітям».
Форма гри була вибрана не випадково, тому що на сьогодні це потужний інструмент для розвитку, поширення ідей, створення нового іміджу роботи книгозбірні.
Бібліотекарі книгозбірні розробили схему гри, придумали завдання, домовились з відомими людьми міста про участь у квесті.
Студенти педколеджу ім. І. Франка, які створили команду, з цікавістю завітали до кабінету директора центральної бібліотеки Людмили Трошиної,
Чернігів - Улянівка - Киселівка - Чернігів Довжина - 12 км
Ідея була зненацькою, піти і трохи пофотографувати дерев’яні церкви. Але куди? Озброївшись картою області за 2006 рік, та супер довідником «Чернігівщина», сіли ми з другом і почали думати. За декілька годин були виписані церкви що можливо ще існують, але інформація була неперевірена. На перевірку пішла ще доба і список готовий. Перше що захотіли побачити, це церкви в селах Улянівка та Киселівка, ці села знаходяться в радіусі 8 км від Чернігова. Якщо з Улянівкою все було ясно з самого початку, там церква побудована 1921 році, то Киселівка була «темним коником» - на топографічній карті була позначка – «церква», але жодної інформації про неї в літературі ми не знайшли. Отже пішли навмання…
Цикл публікацій - Дерев’яні церкви Чернігівської області. Передмова
Чернігово – Сіверщина – край, який просто дихає історією. Адже людина тут живе з давніх - давен. Спочатку це були мисливці-збирачі, потім землеробські племена – сусіди знаменитих скіфів, і нарешті літописні сіверяни, які в ІХ столітті увійшли до складу Давньоруської держави. Від цього моменту історія краю становиться більш-менш ясною, хоча і тут ми маємо велику кількість таємниць та загадок, з яких вже багато ніколи й не розкриються, так і будуть «домокловим мечем» висіти над головами істориків і всіх тих кому не байдужа історія рідного краю та України…