
Любити, шанувати і плекати рідну мову – святий обов’язок кожного українця. Ми живемо у незалежній і демократичній країні, де люди мають право вільно висловлювати свої думки, сповідувати ту чи іншу релігію, мати той чи інший світогляд. Отже, природним є той факт, що українці мають спілкуватися рідною — українською мовою.
А мова у нас красива і багата, мелодійна й щира, як і душа українського народу. Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхнім духовним надбанням.
Згідно соціологічних даних українська мова входить в двадцятку самих розповсюджених мов світу. На ній – такій милозвучній – говорить біля 45 мільйонів чоловік, а для 36 мільйонів – українська є рідною. Приємно ще інше – інтерес до рідної мови росте серед молоді. На сьогоднішній день більше 50% молодих людей в віці від 14-29 років спілкуються виключно українською, що відверто радує!

«Мова – це наша національна ознака,
в мові - наша культура, сутність нашої свідомості»
Іван Огієнко
9 листопада - День української писемності та мови. Відзначають його на честь літописця Нестора. Саме з нього, вважають дослідники, і починається писемна українська мова.
Напередодні свята, 8 листопада, працівники відділа абонемента обласної бібліотеки для юнацтва в Деснянському територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Деснянської районної ради у м. Чернігові провели годину спілкування «Гарна, рідна, колискова є для мене рідна мова».
![]()
День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Встановлене воно було 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 «Про День української писемності та мови» .
Мова – це найбільше і найдорожче добро кожного народу, це жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, роздуми, досвід, почування. Для кожного з нас рідна мова – це дорога спадщина, яка об’єднує в собі народну мудрість.

У житті кожної людини є місце для магії, та й саме життя є магія, найдобріша і непередбачувана магія в світі. І тільки від самої людини залежить, буде ця магія творча, відновлююча, добра і несуча життя і любов, або то буде зле чаклунство, яке несе із собою біль, сльози і розчарування.
У відділі абонемента Чернігівскої обласної бібліотеки для юнацтва з 2 листопада відкрита книжкова виставка «Книжкове магічне коло «Школа чародійства». Магія у нашому житті починається з дитинства, про що розповідається в книжках розділу виставки «Школа маленьких чарівників».
Магія маленької Елени в «Чародійках» Марлізе Арнольд, і килим-самоліт юнака Абдулли з «Повітряного Замка» Діани Джонс, і Марічка з її Червоним королем з одноіменної казки Марини Рибалко, і Аліса зі своїм дивокраєм від Л.Керрол – всі вони мріяли так яскраво, як можуть мріяти тільки діти. Їхні мрії схожі на птахів або метеликів. Це мрії, в яких живуть казки і чудеса.

29 жовтня у відділі читального залу Чернігівської Обласної бібліотеки для юнацтва відбулось чергове засідання Центру Правової Інформації « Молодь. Право. Закон».
Тема засідання : «ГЕНДЕРНІ ВІДНОСИНИ В РОДИНІ».
Цього разу гостями нашої бібліотеки була методист Обласного центру соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді Юлія Велько та учні 10 класу ЗОШ №9.
Спікер почала своє спілкування з самого поняття "гендер" (соціальна стать), гендерні стереотипи, які народжуються в родинах. Зробила наголос на те, що ця проблема дуже актуальна в наш час.

28 жовтня по всій країні відзначають День вигнання нацистських окупантів із України. Саме в цей день, 28 жовтня 1944 року, завершилося вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників за межі української території.
Свято встановлене відповідно до Указу Президента від 20 жовтня 2009 року «з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності Українського народу у Другій світовій війні».
Цього дня у 1944 році завершилася Східно-Карпатська операція, що тривала понад місяць. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон України. Ця перемога надзвичайно вплинула на подальший хід війни. Український народ відіграв значну роль у поразці нацизму.
«Мені не треба слави, ані грошей,
Ані щоб сильний світу похвалив, -
Аби хто-небудь, мислію возросший,
До мене часом слух свій прихилив…»
Ліна Костенко
Українську поезію сьогодні важко уявити без Ліни Костенко. У її дивовижному за красою і силою поетичному голосі гармонійно поєдналися зворушлива ніжність жінки, твердість духу справжнього борця, філософська заглибленість у проблеми буття. Недарма американський літературознавець Джордж Луцький назвав Ліну Костенко «царицею поезії в Україні». ЇЇ творчість знають, люблять і обожнюють мільйони людей. Ліна Костенко несе не тільки глибоку, а й свіжу неординарну думку. Говорить правду там, де багато хто хотів би відмовчатись. Такою вона була раніше, така й сьогодні.

На Сході України триває війна. І хоч би хто там не казав, що стрілянина припинилась, що кількість вбитих під час перемир’я зменшилася в рази — ми всеодно знаємо, що війна іде, що вона не закінчилась. А на війні, як на війні: втрати, поразки, перемоги, відчай, розпач і сподівання… Ціле плетиво людських емоцій та бажань. Серед яких одне, мабуть, найбільш вагоме — перемогти та вижити…
24 жовтня в ЗОШ №7 працівники відділа абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва провели патріотичний урок «Кожен герой,загиблий у війні – оберіг тим, хто живе».