Книжковий спіддейтінг – інтелектуальні знайомства з книгою від #ЧОБЮ Ольга Войтенко "У світлі світляків. На порозі ночі"
Книга,яка рве тінейджерам шаблони. Як це – жити без Інтернету та мобільного зв’язку? Як можна відкласти планшет і піти невідомо куди? Як взагалі йти кудись у світі, з якого зникло світло?
Ця книга — мініапокаліпсис. Книга з тих, після яких ще довго ходиш під враженнями, роздумуючи над прочитаним. Все ж найкраще у книзі — її сюжет. До останньої сторінки всіляких загадок і недомовок лише більшає, і в кінці, коли авторка покидає тебе розгубленим на найцікавішому моменті, ти вже не можеш дочекатися виходу наступної книги.
Ні для кого не секрет, що Україна славиться сильними та відважними людьми – силачами.
Серед них непереможний Іван Фірцак із Закарпаття, якого односельці звали Іваном Силою, а широка громадськість нарекла його Кротоном – ім’ям античного героя, грецького воїна, якого сам Геракл вважав рівним собі по силі.
Цього простого хлопця з українських Карпат у 1928 році визнають найсильнішою людиною світу, він стає чемпіоном Європи з кількох видів спорту, не зазнає жодної поразки, об'їздить півсвіту та здобуває безліч нагород.
Також Іван виступає на сцені із вражаючими силовими трюками. Наприклад: розриває залізні ланцюги, жонглює важкими предметами (гирями, штангами, ядрами), лягає на товчене скло, тримаючи на собі півтонні тягарі, згинає пальцями цвяхи в різні фігури, які роздає глядачам. А королева Великобританії подарувала йому чемпіонський пояс і коштовні манжети й шолом.
Щороку наприкінці листопада весь народ України низько схиляє голову в знак жалоби перед пам’яттю невинних жертв далеких 1932-1933-х років. Голодомор 1932-1933 рр. — одна з найтрагічніших сторінок нашої історії, яку десятиліттями замовчували.
Надзвичайно важким і трагічним для українського народу було XX століття. Відбулися дві світові війни, які пронеслися кривавим смерчем по українських землях. Україна пройшла через грізні роки народних повстань, пережила три штучно створені голодомори (1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 рр.).
А ще були масові сталінські репресії, ГУЛАГ, Соловки, Сибір, еміграція в Казахстан, на Далекий Схід, в Америку, Західну Європу, Австралію.
Найчисельніших людських втрат Україна зазнала від голодомору 1932-1933 рр. У мирний час від голодної смерті тоді загинули мільйони людей — переважно, українські селяни.
Бразилія, яку точно треба побачити!
Закриті кордони через пандемію COVID-19 змушують нас шукати інші способи для подорожей. Якщо раніше можна було вибратися на вихідні досліджувати Україну, то наразі це стало зробити набагато важче через карантин.
Тому ми вирішили підготувати для вас розклад ідеального дня мандрівника, для якого вам навіть не треба буде покидати домівку. Ну що, готові відправитися разом з нами у чарівний світ подорожей, відкриваючи цікаві місця нашої планети?
Серед країн Південної Америки Бразилія
Щороку у четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять мільйонів жертв голодоморів. У ХХ столітті українці пережили їх тричі: 1921 – 1923, 1932 – 1933 і 1946 – 1947 роках. Наймасштабніший із них був у 1932 – 1933 роках. Саме його нині називають геноцидом українського народу, здійсненим сталінським режимом. Жертвами цього Голодомору в Україні стали щонайменше 3,9 мільйона людей.
До цієї трагічної дати фахівці відділу абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва представляють вахту пам’яті «Чорні сторінки історії», в якій відтворені страшні події 1932-1933 років…
Культова науково-популярна книга Стівена_Гокінга, "Про всесвіт коротко".
Осінь, кажуть, ідеальний час для навчання та нових знань. Ми трохи запізнилися з інфоприводом про 1 вересня, «День знань» та іншу шкільну ностальгію.
Але ми з вами вже дорослі люди, тож нам не обов’язково починати вчитись із першого дня осені. Можна почати в жовтні, ввечері після роботи, під час нудного брифінгу, пробіжки або безсонної ночі. Нам уже не потрібні зошити в лінію, ДЗ на шкільній дошці та догани від мами, щоби здобувати нову й цікаву інформацію.
У кожній оселі існував непорушний звичай: як тільки родина заселяла нове житло, у ньому обов’язково мали бути піч, стіл і пікна діжа. У народі казали: «Без столу, печі й діжі немає тепла і їжі». Про піч написано багато цікавих речей. Недарма ж до неї споконвіку ставилися, як до святині – такого собі хатнього вівтаря.
Відділ абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва пропонує Вам поринути у світ давнього побуту наших предків в дізнатися багато цікавого і корисного про українську піч.
Відео можно переглянути тут
21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи.
Саме цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та ЄВРОМАЙДАН 2013-го, що «проріс» у революцію Гідності.
Слово «майдан» у нашій країні вже давно з місця географічного положення перетворилось на прозивне ім’я, символ демократії та свободи. Ще з часів козацтва і Січі Майдан відігравав важливу роль. На ньому відбувалися Ради, де вирішувались військові справи, обирались старшини, спільно приймались важливі питання.