Календар
Ми в Internet
DW
Книжковий хіт-парад
Краєзнавча сторінка
Статистика відвідань
- Перегляди статей
- 2120470
Мистецтво крізь книгу: «Константин Коровин вспоминает…» (Москва: «Изобразительное искусство», 1991)
В історії мистецтва існує багато мемуарів. Деякі з них не несуть жодної інформації і є лише способом претензійної саморефлексії автора, але деякі висвітлюють ті залаштунки мистецтва, які мистецтвознавці нерідко оминають. Спогади видатного пейзажиста Костянтина Олексійовича Коровіна поєднують у собі як ностальгічне повернення у «старі добрі часи», так і привідкривають таємниці творчого та особистісного формування видатних російських митців початку буремного ХХ століття.
Трохи про структуру самої книги . Розділи включають автобіографічні нариси, спогади про сучасників, оповідки про мандри та короткі оповідання. Сама мова книги заслуговує окремого акценту через те, що автор намагався точно пригадати розмови. Як, наприклад, вступ на навчання до Олексія Саврасова і попутне знайомство з майбутнім українським пейзажистом Сергієм Світославським, чию українську мову автор передав достатньо точно. Чи інші цікаві говірки та словникові обороти від своїх друзів художників або від пересічних людей. Суб’єктивно, але найбільш цікавими здаються саме спогади про сучасників, в яких постають живі риси нині забронзовілих геніїв-митців таких, як Олексій Саврасов, Ісаак Левітан, Михайло Врубель, Ілля Репін, Валентин Сєров, Федір Шаляпін та Антон Чехов. З вказаною плеядою митців Костянтин Коровін разом вчився та зростав, і ці життєві ситуації є дійсно цікавими свідченнями характерів, які подеколи навіть приємно контрастують з їхньою творчістю.
Мистецтво крізь книгу: Ядвига Чюрлёните «Воспоминания о М. К. Чюрлёнисе» (Вильнюс, 1975)
Ця стаття є першою у циклі книжкових оглядів про митців. Мова піде про постать одного із найбільш видатних композиторів та художників початку ХХ століття - Мікалоюса Константінаса Чюрльоніса. Утім, доречніше сказати, не стільки про нього, скільки про сприйняття цього митця крізь думки та спогади його молодшої сестри Ядвіги Чюрльоніте. Це одна з небагатьох можливостей поглянути за ширму пафосних міфів та мистецтвознавчих перебільшень і уявити, яким був Чюрльоніс насправді. Слово уявити тут не випадково, бо врешті це спогади маленької дівчинки, яка лише з часом змогла проаналізувати і зрозуміти, що саме вона бачила. Але в той же час за цими митями виринає образ живої людини, яка все життя йшла усупереч обставинам. Особливої цінності книзі надають невеликі включення нот до пісень та прелюдів авторства Мікалоюса. Сівши за фортепіано та зігравши пісеньку, якою вітав Чюрльоніс свою сім`ю кожен раз, повертавшись до себе додому у містечко Друскінінкай, поринаєш у той момент і переживаєш його як свій власний спогад.
Євген КРІП: короткий огляд творчості
Творчість чернігівського художника Євгена Кріпа займає значний проміжок часу і нараховує не одну сотню творів у діаметрально протилежних спектрах стилів та технік. Це, безперечно, є деякою перепоною в осмисленні його мистецтва в лінійній системі аналізу. Раціональний підхід, при всіх його методологічних плюсах, перетворив би дослідження творчості цього автора в поетапний опис життя з мистецтвознавчим препаруванням картин, чого я наразі прагну уникнути. Це стаття є трохи суб’єктивною і зосереджує увагу на виявленні окремих аспектів, які сам автор, можливо, залишав в якості прихованого змісту. Доробок Євгена Кріпа є багатоплановим та символічним, саме тому маю на меті визначити взаємовідношення між естетикою, змістовною частиною та структурою символів у окремих працях автора.
Однією з ключових рис творчості Євгена Кріпа виступає активне залучення сакральної символіки, переважно, християнської. Таке тяжіння до християнської знакової системи може пояснюватись впливом середовища, в якому пройшли його дитинство та юність. Автор народився в 1948 році поблизу Львова у м. Жовква в сім’ї з німецькими витоками. Навіть за складних умов «совєтізації» та нищення попередніх устоїв культури цього регіону в післявоєнний час суспільство західної України зберігало шану та пієтет перед релігією.
Життя та творчість Ліни Костенко
Жінка у якої варто повчитися жити в Україні. 19 березня 2020 року їй виповниться 90 років.
Ліна Василівна Костенко народилася у вчительській сім’ї в 1930 році на Київщині.
Як і інші представники інтелігенції цього часу (шістдесятники) зазнала політичного тиску.
Радянська цензура заборонила Ліні Костенко видавати плоди своєї творчості, такої важливої для поетеси. Заборонила як дисидента, інакомислячу, не лояльну до політики партії, як людину яка пише і говорить те, про що думає.
Етюди творчості Юрія Андруховича
«Усе, чого ми собі бажаємо,
Про що думаємо,
Та на що сподіваємося,
Обов’язково з нами відбудеться.
Штука тільки в тому,
Що завжди надто пізно
Та завжди якось не так…»
Ю. Андрухович
Юрій Андрухович - відомий український прозаїк, поет, есеїст, перекладач та публіцист.
Народився митець 13 березня 1960 року у Івано-Франківську. У 1982 році закінчив редакторське відділення Українського поліграфічного інституту у Львові, а 1991 року – вищі літературні курси при літінституті ім. Горького.