Календар

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Ми в Internet

DW

Книжковий хіт-парад

Краєзнавча сторінка

Статистика відвідань

Перегляди статей
2394700


Великодні дзвони: традиції святкування Великодня

Христос Воскрес! Яка велична днина! 

Яка любов, і ласка, і краса!

Віддав Господь улюбленого Сина, 

Щоб людям всім відкрити небеса. 

І. Савицька

 

Великдень – великий день – свято перемоги світла над темрявою, що знаменує пробудження природи від зимового сну. Прадавні українці цього дня вшановували весняне сонце, звертались до нього з молитвами, просили зігріти землю, зростити урожай і не спалити його. На пошану сонцю і духам роду, які повертались з вирію на поля, пеклися обрядові хліби з пшеничного борошна – паски, розписувались яйця. Яйце і зерно в народній міфології тісно пов’язані із новим життям, яйце також уособлює будову Всесвіту, яєчний жовток – прообраз сонця.

 

У першу декаду квітня 2015 р. у ЗОШ № 27 фахівцями інформаційно-бібліографічного відділу проведено такі святкові заходи: інформаційну годину «Йде Великдень по Землі» та літературну мозаїку «Пасхальна радість у віршах і піснях». Мета заходів полягала в узагальненні знань школярів про зміни в природі навесні, ознайомленні учнів з Великодніми звичаями та обрядами, прищепленні любові до традицій українського народу, збагаченні надбаннями усної народної, писемної  та музичної творчості.

Під час інформаційної години учні здійснили віртуальну подорож планетою, з якої довідалися, як зустрічають свято Великодня у світі. 

Докладніше розглянули традиції святкування Великодня в Україні. Ще з прадавніх часів найяскравішою особливістю українського Великодня було писанкарство.  Із величезним задоволенням і дорослі, і діти розмальовували писанки, візерунки на яких не змінюються упродовж багатьох століть, адже це не просто прикраси, а своєрідне письмо, естетичний код, оберіг роду. 

З давніх часів писанка була символом весняного сонця – джерела світла, тепла і життя. Писанки із сонячною (солярною) символікою поширені на території всієї України. Сонце, зображене у вигляді кола, восьмикутної зірки (іноді із закрученими кінчиками), називають «сонечком», «павучками». Малюнок зірки-«ружі» є одним із найулюбленіших в українському писанкарстві. Найчастіше на писанках зустрічається зображення зірки, що має вісім промінчиків, але іноді їх може бути шість. Зорі є символами небесних світил – Сонця, Місяця, які відіграють надзвичайно важливу роль у житті людини як джерела світла й життя. Зображення води на писанках дуже різноманітне, але найчастіше зустрічаються писанки з назвами «грабельки», «кривульки», «безконечник». На писанці «грабельки» бачимо стилізоване зображення хмари у вигляді трикутника або лінії, з якої цівочками стікає небесна волога, що зрошує і дає життя всьому живому. 

Школярі знайомилися з цим дивом українського народного прикладного мистецтва у такий спосіб: кожному було запропоновано створити на папері три писанки певного символу та пояснити його значення. 

Учні також взяли участь в літературній мозаїці  «Пасхальна радість», що складалася з чотирьох частин. 

Під час «Пасхального благовісту» школярі знайомилися з поетичними Великодніми творами українських авторів, а саме: Т.Шевченка, Л.Глібова, Б.Лепкого, Зоряни Живки, С.Рачинця. За цими творами проведено конкурс на краще декламування віршів «Святкові дзвіночки». 

Цікавим і інформативним наповненням літературної мозаїки став розділ «Великодні легенди», в якому учні затамувавши подих слухали і з натхненням самі читали вголос народні оповідання й перекази, присвячені величному святу Воскресіння. 

На завершення заходу школярі взяли активну участь у  грі в прислів’я «Перлини народної мудрості». Учасникам гри за початком Великоднього прислів’я пропонувалося вгадати другу його частину та пояснити загальне значення. 

Музичним тлом обох заходів слугували аудіозаписи веснянок. 

Наприкінці заходу школярі створювали Великодні поздоровлення, щоб на свято Воскресіння подарувати їх своїм рідним та близьким.

 
buy cialis viagra online