Календар

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Наші блоги

Ми в Internet

DW

Книжковий хіт-парад

Краєзнавча сторінка

Статистика відвідань

Перегляди статей
2774895


Менська ЦБС. Зі звіту.

День шоколаду.

Був би світ із шоколаду, ой які б були ми раді!

До Всесвітнього дня шоколаду який відзначається в липні, працівники Менської ЦБ вирішили зробити для молоді «шоколадне свято», день позитиву, веселощів і солодкого життя. Та хіба ж тільки молодь полюбляє «їжу богів»? Смакують ним усі, то ж до молоді приєдналися і користувачі старшого віку. Щоб учасники свята дізналися звідки ж походить шоколад, де його батьківщина, які народи його відкрили, коли і як він потрапив до Європи та на наші землі бібліотекарі оформили книжкову виставку "Цей дивний шоколад", матеріали якої надавали інформацію не тільки з друкованих видань, а й пропонували використати віртуальний простір. Зацікавила присутніх легенда з якої вони дізналися про те, як давно-давно у Мексиці, де жили найбільш загадкові й казково багаті племена – ацтеки, майстер-садівник на ім’я Кветцалькоатль, винайшов напій, який йому дуже сподобався. Серед величезної кількості фруктових дерев у його саду росло непримітне дерево, плоди якого були схожі на огірки з гіркуватим смаком. Садівник подумав, якщо їх не можна їсти, то можливо варто спробувати зварити. Він так і зробив.Незабаром цей напій, який садівник назвав «чокоатль», стали цінувати дорожче ніж золото.

 

Присутні приймали участь в конкурсі-дегустації «Блискуча шоколадна феєрія», відповідали на питання вікторини, змагалися в кмітливості під час конкурсу «Вірно це чи ні?».

«В Книгу Гінеса вдалося з салом нам попасти,

А свіженьке і товстеньке в шоколад покласти».

Щоб українець та без сала?! Цього не може бути. Було на заході «сало в шоколаді», це не жарт і не прикол. (За рецептом – до працівників ЦБ). На святі була можливість всім бажаючим освідчитися шоколаду в коханні. «Я так рада, що ми з тобою зустрілися і сподобались один одному», «Я так люблю тебе мій дорогесенький, так люблю, що хочу тебе щодня», «Мій любий і такий жаданий! О, як я чекала цієї хвилини зустрічі з тобою!», «Милий, мені так хочеться «розслабитися» після робочого дня з тобою, відчути твій смак, похрумкати горішками якими ти наповнений…».

Молодь дізнавалася про своє майбутнє гадаючи на кавовій гущі, пригощалася «печивом з віщуванням», гарячим шоколадом, яким ласували в давнину тільки королівські особи, а мадам Помпадур була впевнена, що шоколад розпалює вогонь пристрасті. Всі присутні віртуально побували у львівському музеї шоколаду де представлені шоколадні шедеври виготовлені українськими майстрами. Помріяли про шоколадний світ і життя у ньому. На жаль такий світ - це сни. Та попри це ,всі учасники заходу бажали один одному «завжди бути в шоколаді». Свято вдалось!.