Наші блоги

Ми в Internet

DW

Книжковий хіт-парад

Краєзнавча сторінка

Статистика відвідань

Перегляди статей
3167904


«ЖМЕНЬКА СМІХУ ВСІМ НА ВТІХУ». Свято сатири та гумору


«Посміятися над собою - значить

позбавити цієї можливості інших».

Олексій Іванов

Достовірно невідомо, як і в якій країні з’явився День сміху. Але сьогодні це вже не так важливо, оскільки 1 квітня вважається загальновизнаним святом гумору та веселощів.

Існує безліч версій щодо походження Дня сміху. Деякі вчені стверджують, що вперше це свято відзначали в Англії; інші вважають, що Батьківщиною самого веселого свята є Франція чи Мексика.

Не виключено, що в період зародження свята День сміху відзначали в честь весняного рівнодення. Святкування цієї події обов’язково супроводжувалося веселощами, жартами і розіграшами.

Також існує версія про те, що поява Дня сміху пов’язана з реформуванням календаря 16 століття, після якого новорічні свята починалися 25 березня і закінчувалися 1 квітня.

У сучасній варіації свята День дурня супроводжується незмінними розіграшами, жартами і комедійними виступами. У цей день прийнято влаштовувати фестивалі гумору. Найвідоміший серед них є Одеський фестиваль.

До Всесвітнього дня сміху 3 квітня з учнями ліцею № 16 було проведено свято сатири та гумору «Жменька сміху всім на втіху».

 

 



 

Мета заходу:

- ознайомити учнів з жартівливими традиціями українського народу -розвивати в учнів дотепність, почуття гумору

- формувати в учнів навички доброзичливого спілкування з людьми

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 



 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Захід складався з таких частин:

розважально-інтелектуальна розминка «Жартуємо разом»

марафон жартівливих питань «Сміх – рятівне коло на хвилях життя»

конкурс жартів-загадок «Торбина сміху»

весела ерудит-гра «Вгадай слово»

 

 


 

ПЕРШЕ КВІТНЯ

Сьогоднi свiт кипить дивами.

Вужi лiтають з ластiвками.

Криницю чистить сажотрус.

Тiка вiд жаби чорногуз.


Дiрявим ситом iз рiки

рак носить воду на грядки.

А на грядках не пагiнцi -

ростуть на дрiжджах окунцi,

їх вiтер скошує косою.

Танцює сiрий вовк з козою.

Я сiю букви на папiр.

А як не віриш – то й не вір.

В. Лучук