Календар

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Ми в YouTube

Банер

Книжковий хіт-парад

Краєзнавча сторінка

Статистика відвідань

Перегляди статей
2005713


«ХАЙ СЛАВЕН БУДЕ У ВІКАХ ЙОГО БЕЗСМЕРТНИЙ ГЕНІЙ». Літературний турнір

Кобзарю!

Знов до тебе я приходжу,

бо ти для мене совість і закон.

Ліна Костенко

Тарас Шевченко…

Для нас, українців, надзвичайно дороге це ім’я. Великий поет, гуманіст, демократ.

Уся його творчість пройнята пафосом усеспопеляючого гніву проти будь-якого гноблення, насилля, проти приниження людської гідності й водночас пронизана палкою любов’ю до простої людини-трудівника, «малих рабів отих німих», на сторожі яких він поставив своє Слово.

Шевченкова поезія – це не розважальне легке чтиво, а вистраждані серцем думи, тяжкі думи про долю народу, «що стали на папері сумними рядками».

Сокровенні рядки поет присвячує рідній Україні з її вишневими садками, розлогими степами, високими могилами й широким Дніпром. Свої думи поет посилає в Україну з надією, що вона їх привітає – і це буде для нього найбільшою нагородою.

В рамках традиційних Шевченківських березневих днів з учнями ЗОШ № 2 був проведений літературний турнір «Хай славен буде у віках його безсмертний геній».

 

 

Мета заходу:

- розширити знання учнів про життєвий і творчий шлях Т.Г. Шевченка

- спонукати учнів до поглибленого вивчення художньої спадщини Кобзаря

- розвивати навички культури усного мовлення

- виховувати любов та шану до рідного слова


Літературний турнір складався з декількох турів:

1-й тур: гра-мікрофон «Що я знаю про Шевченка?»

2-й тур: літературна вікторина «Тарас Шевченко – любов і святиня українського народу»

3-й тур: поетичний конкурс «Велич Тарасового слова»

4-й тур: конкурс приказок, прислів’їв та частівок про Т.Г. Шевченка «Між нас тобі, Тарасе, жити»


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Захід супроводжувала книжково-ілюстративна виставка «Духовний скарб нації»



 

«НЕ НА ШОВКОВИХ ПЕЛЮШКАХ...»


Не на шовкових пелюшках

І не у пишному палаці,

- В хатині бідній він родивсь

Серед неволі, тьми і праці.

Нещасна мати сповила

Його малого й зажурилась…

І цілу ніченьку вона

За сина-кріпака молилась.

І Бог почув молитву ту

, І дав душі убогій силу,

І в руки хлопцеві вложив

Співацьку надзвичайну ліру.

І виріс він, і кобзу взяв,

І струн її торкнувсь рукою –

І пісня дивна полилась,

Повита вічною журбою.

В тій пісні людям він співав

Про щастя, про добро, про волю,

Будив від сну, пророкував

Їм вищу і найкращу долю…

Г. Комарова

 
buy cialis viagra online