Наші блоги

Ми в Internet

DW

Книжковий хіт-парад

Краєзнавча сторінка

Статистика відвідань

Перегляди статей
3062547


"МИ ВСІ РОДОМ ІЗ ДИТИНСТВА". Конкурсна програма

« Кращий спосіб зробити дітей хорошими –

це зробити їх щасливими».

Оскар Уальд

20 листопада – Всесвітній день дитини. 20 листопада 1989 р. резолюцією 44/25 Генеральної асамблеї ООН була прийнята Конвенція про права дитини.

Саме тому щорічно 20 листопада світова спільнота відзначає Всесвітній день дитини.

Метою свята є привернення уваги широкої громадськості, організацій та урядових установ до питань, спрямованих на практичну реалізацію заходів щодо забезпечення благополуччя дітей в усьому світі.

 

До цієї дати 20 листопада з вихованцями клубу «Мушкетер» була проведена конкурсна програма «Ми всі родом із дитинства».

 

Мета заходу:

-познайомити дітей з їх правами та обов’язками

-залучити дітей до активного життя

-розвивати естетичний смак, винахідливість, виховувати товариськість, кращі людські якості


Програма складалась з декількох частин:

1 частина: правова гра «Консультаційна скринька»

2 частина: інтелектуальний конкурс «І сила перед розумом никне»

3 частина: рухливі ігри «Неслухняна кулька», «Кенгуру», «Серпантин»

4 частина: танцювальний марафон «Стоптані черевички»

 

 

 

 

 



 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Найактивніші учасники заходу отримали призи.

 

 

ДИТИНСТВО

Видніється світанку силует,

А ніч заснула в зорянім намисті.

Де казка з колисковою живе,

Колись давно з’явилося дитинство.

 

Зігріте на матусиних руках

І купане у чебреці і м’яті.

З тобою на усіх твоїх стежках,

Воно в тобі не хоче підростати.

 

Йому співає весняний струмок,

Йому метелик сяде на долоньку,

Сніжинок рій запрошує в танок

І зайчиком стає промінчик сонця.

 

Напоєне досхочу молоком,

Заквітчане барвіночком хрещатим,

Накрите з трав духмяним полотном,

Воно в тобі не хоче підростати.

 

Дитинство там, де гойдалка і квач,

Де бульбашка за мить від сміху лусне.

Стрибає, жмурить чи підкине м’яч.

Обійме, ніжно так, і не відпустить.

 

І хоч літа лелекою летять,

Дитинство вчить тебе життю радіти.

Воно в тобі не хоче підростать,

Його передаєш у спадок дітям.

Наталка Янушевич