ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ЮНАЦТВА

Тарасова доля - то правда жива

• | Друк |

9 березня 1814 року народився Великий українець Тарас Григорович Шевченко. Познайомившись із його літературними працями, кожен переконається у тому, що слова його пророчі та актуальні, а як художник він у дечому випереджає свій час.

Український письменник Панас Мирний (1849-1920 років життя) так писав про Шевченка: «Огнене слово його наскрізь проймало серце не тільки тих, кому близьке було народне горе, а й тих, кому й байдуже було до того. Всі дивувалися красі та силі тієї простої мови, якою Шевченко виливав свої вірш. Увесь світ став прислухатися до його мови, а на Вкраїні вірші приймали як благовісне, пророче слово». Поет писав про загальнолюдські цінності та любов до українського народу.

Чи не найважливішим у сьогоденні є його заклик до єднання всіх здорових сил української нації в ім'я утвердження нашої незалежної держави:

..."Обнімите, брати мої,

Найменшого брата,-

Нехай мати усміхнеться,

Заплакана мати.

Благословить дітей своїх

Твердими руками

І діточок поцілує

Вільними устами.

І забудеться срамотна

Давняя година,

І оживе добра слава,

Слава України.

І світ ясний, невечірній

Тихо засіяє...

Обніміться, брати мої,

Молю вас, благаю!"

Перша збірка Шевченка «Кобзар», з’являється у 1840 році. Сюди увійшло 8 поетичних творів “Думи мої, думи мої”, “Перебендя”, “Катерина”, “Тополя”, “Думка”, “До Основ'яненка”, “Іван Підкова”, “Тарасова ніч”), які одразу стали популярними.

Сам Шевченко за життя називав Кобзарем Івана Котляревського. Він дуже поважав Котляревського за те, що той намагався відновити національну літературу в умовах бездержавності.

У Шевченка є російськомовні твори, але вони майже не отримали схвальних рецензій. Сам поет розумів, що його твори російською були шаблонні. Критичні відгуки на «Кобзар» і «Гайдамаки» (1841 рік) були здебільшого позитивними. Майже всі рецензенти визнали поетичний талант Шевченка, хоча деякі з консервативних журналів докоряли поетові, що він пише українською мовою («Сын Отечества», «Библиотека для чтения»).

Загалом, поетична спадщина Тараса Григоровича налічує понад 240 творів, а живописних - близько 1200 робіт (олійних картин, акварелей, сепій, офортів, малюнків), з яких до нашого часу збереглося понад 800.

Навіть якби Шевченко не став геніальними поетом, то він все одно був би відомий світові, як великий український художник. У зображенні Шевченком людського тіла, відчуваються зародки імпресіонізму, задовго до Гогена творив у «таїтянському» стилі, у зображенні казахів винайшов новаторський прийом - нереалістичні пропорції.

До того ж, Тарас Шевченко - цікава непересічна особистість.

Книги та альбоми, зібрані у нашій бібліотеці доведуть це. Запрошуємо на виставку - вшанування «Тарасова доля – то правда жива» до Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва аби насолодитися (а можливо і відкрити для себе) його творами пензля та пера, а також ознайомитися із життєписами великого Кобзаря на будь який смак.