Наші блоги

Ми в Internet

DW

Книжковий хіт-парад

Краєзнавча сторінка

Статистика відвідань

Перегляди статей
3003735


Онлайн- виставка "ПЕРЕКРЕСЛЕНЕ ЖИТТЯ"

 

Щорічно 1 грудня згідно з рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Генеральної Асамблеї ООН, відзначається Всесвітній день боротьби зі Снідом.

Сьогодні вже складно повірити, що про СНІД ми дізналися лише 33 роки тому, у 1988. За цей час синдром набутого імунного дефіциту перейшов від невідомої хвороби до світової кризи і забрав більше 30 мільйонів життів. Незважаючи на прогрес в лікуванні, СНІД продовжує вбивати щорічно багатьох людей у світі. В Африці ситуація найгірша — в деяких країнах континенту рівень зараження СНІДом становить понад 15% населення.

Та і в цілому  проблема боротьби з поширенням ВІЛ інфекції/СНІДу залишається досить актуальною для багатьох країн.

 

 І для нашої країни також. За даними Державної установи «Центр громадського здоров’я МОЗ України» Україна сьогодні займає одне з перших місць серед країн Європейського регіону за кількістю ВІЛ-позитивних осіб. Найбільш ураженими ВІЛ-інфекцією регіонами є Дніпропетровська, Одеська, Миколаївська, Херсонська, Київська, Чернігівська область, а також місто Київ. За минулий рік від ВІЛ/СНІД в Україні померли 2,5 тисячі осіб.

Чому так багато? А через те, що в кожних 9 з 10 хвороба була діагностована на пізній стадії, коли досить важко підібрати терапію і врятувати життя. Серед нас сьогодні проживає 260 тисяч людей, як мають ВІЛ-інфекцію. З них 70% знає про свій статус, а 60% отримують ефективну антиретровірусну терапію, яка дає ефект. Ці люди, можуть жити спокійним життям і не боятися негативних наслідків для свого стану здоров'я.

А для всіх цей день – ще одна можливість дізнатися більше про   ВІЛ-інфекцію і, головне,  втілити ці  знання у практику. Адже, якщо люди розуміють, як передається ВІЛ-інфекція, їй можна запобігти. І усвідомлюючи сьогоднішні реальність життя з ВІЛ, можна завчасно подбати про власне здоров’я і здоров’я інших. А ще – більш толерантно ставитися до тих, хто живе з ВІЛ-інфекцією, не «шарахатися» від них, а співіснувати. Адже хворі – не завжди з «неблагонадійних» верств населення, часто це – лише жертви обставин. І, як правило, не несуть загрози оточуючим.

Головне - не забувати проходити регулярні обстеження на наявність інфекції і своєчасно отримувати необхідне лікування, адже  самостійно розпізнати наявність ВІЛ — симптомів неможливо.

Життя з вірусом імунодефіциту – не вирок. Тривалість життя з ВІЛ — інфекцією є однаковою з тривалістю життя здорової людини. З вірусом імунодефіциту жити можна, регулярно приймаючи необхідні препарати і проходячи регулярні медичні обстеження. Навіть якщо людина не приймає препарати, то тривалість життя може скласти до п’ятдесяти п’яти років.

Деякі люди, маючи неправдиву інформацію про страшні наслідки вірусу, поширюють чутки про те, що дуже небезпечно перебувати з інфікованою людиною в одному приміщенні. Також можна заразитися при рукостисканны і поцілунку. Не варто вірити безглуздим забобонам, а варто докладно вивчити всі шляхи лікування даного захворювання. Будь-яка людина, заражена вірусом імунодефіциту, має право спокійно жити і працювати серед нас.

Поглибити знання про хворобу, про способи передачі та профілактики захворювання, про правову базу з цього питання, про важливість здоровогу способу життя і толерантного ставлення до ВІЛ-інфікованих допоможе література з виставки – застереження «ПЕРЕКРЕСЛЕНЕ ЖИТТЯ».

СНІД – загроза людству! Зупинимо його!

Але знайте - ВІЛ-інфекція не передається через обійми, потискання рук, користування туалетом, басейном, постільну білизну, кухонний посуд, укуси комах, а дискримінація людей, які живуть з ВІЛ, – це порушення прав людини!

Література:

1. Конституція України [Текст]: Чинне законодавство станом на 29 січня 2011р. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. – 63 c.

2. Правові засади надання медичної допомоги в Україні /Болотіна Н.Б.// Право соціального захисту України: Навч.посіб.- (Вища освіта ХХІ століття). – К.: Знання, 2005. – С.534 – 578

3. Колодій А.М. Права людини і громадянина в Україні. – К., Юрінком Інтер, 2003.- 336с.

4. Адміністративний кодекс України з ілюстраціями Давида Чичкана.- К., Основа, 2013. – 600с.

5. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод і протоколи до неї .- К., Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2013.- 121с.

6. Стеценко С.Г. Медичне право України. – К., ТОВ "РІК-У", 2021.- 720с.

7. Міхеєнко. Валеологія. Основи індивідуального здоров’я людини.- Університетська книга,2019. - 448с.

8. Чуприна О.В. Основи медичних знань: долікарська допомога та медико-санітарна підготовка : навч. посіб, .- К., Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2013.- 121с.

9. Даценко І.І. Гігієна та екологія людини. Навчальний посібник. – Львів: “Афіша”, 2000. – 247с. 

10. Єжова.О.О. Здоровий спосіб життя. – Суми : Університетська книга, 2010. – 128 с.

11. Еула Бісс. Імунітет.- К., «Наш формат», 2020. – 199с.

12. Запорожан В.М., Аряєв М.Л., Котова Н.В., Старець О.О., Посохова С.П. - Попередження передачі ВІЛ від матері до дитини, діагностика, лікування та соціально-психологічна підтримка ВІЛ-інфікованих.- К.: «Здоров’я»,2010. 160с.

13. Организации, работающие в области ВИЧ/СПИД в Украине: Справочник 2009, Киев: Международный Альянс по ВИЧ/СПИД в Украине, 2009. - 512 с.

14. Люди и ВИЧ: Книга для неравнодушных. – К.: Анна - Т, 2001. – 335с.

15. Люди и ВИЧ: Книга для неравнодушных. (изд.2) – К.: Анна - Т, 2004. – 505 

Переглянути відео можна  тут