9 листопада День української писемності та мови.
За православним календарем – це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.
Колись навіть дітей віддавали до школи саме у цей день, після служби у церкві, де молились та просили у Нестора-літописця аби благословив майбутніх учнів. Це й не дивно, адже преподобний здобув всесвітню славу взявши участь у літописанні Київської Русі і залишивши світу неоціненний скарб – «Повість минулих літ».
До Дня української писемності та мови пропонуємо Вам виставку-панораму «Мова і писемність – категорії вічні».
Видання, які представлені на виставці познайомлять користувачів з історією походження, культурою та розвитком української мови.
І розділ: «Віки творилась українська мова»
Цей розділ знайомить користувачів з історією походження, культурою та розвитком становлення української мови.
Радевич-Винницький Ярослав
Історія української мови: іноетнічні персоналії / Ярослав Радевич-Винницький. – Львів: Апріорі, 2020. – 260 с.
Книга містить нариси життя і діяльності видатних особистостей неукраїнського походження, які позитивно вплинули на визнання, утвердження і розвиток української мови та її літературної форми. Видання адресоване широкому колу читачів, які цікавляться історичним шляхом української мови.
Русанівський В.М.
Історія української літературної мови. Підручник.- К.: АртЕк, 2001.- 392 с.
Якою була функціонально перша українсько-руська літературна мова? Звідки вона прийшла? Які були в ній стилі і яка була між ними відмінність? Ви знайдете відповіді на ці питання в пропонованому підручнику. Далі ви довідаєтесь, як старослов'янська мова, що нею починалася українсько-руська писемність, поступово перетворюється в староукраїнську і дістанете відповідь на таке непросте запитання: чому староросійська літературна мова, яка живилася тими ж джерелами, що й старослов'янська, утвердилася як літературна, а староукраїнська занепала.
Кочерган М.П.
Вступ до мовознавства: Підручник. – Вид. 2-ге. – К.: ВЦ «Академія», 2008 с. (Альма-матер).
У підручнику розглянуто основні питання курсу з урахуванням сучасного стану мовознавчої науки: загальні відомості про мову та мовознавство як науку, природу і сутність мови, її походження, закономірності розвитку й функціонування на різних історичних етапах, походження й розвиток письма, генеалогічну й типологічну класифікації мов, структурні рівні та одиниці мови тощо. Подано необхідну довідкову інформацію: перелік основної та допоміжної літератури, предметний покажчик, а також запитання і завдання для самоперевірки.
Огієнко І. Історія української літературної мови / І. Огієнко ; [упоряд. М. Тимошик]. – Київ : Либідь, 1995. – 296 с. : іл.
Автор в історичному розрізі, доступно і переконливо показав той воістину тернистий шлях, яким пройшла українська мова в умовах століть заборон, утисків, і обмежень, дослідив феномен незнищенності її як «душі нації», «найціннішого скарбу» народу. Водночас автор з’ясовує, яких негативних наслідків завдали процесові творення літературної мови.
II розділ: "Мова - державна перлина"
У другому розділі розглядаються питання фонетики, орфографії, правопису та стилістики сучасної української мови.
Зубков Микола
Норми й культура української мови фахової спрямованости/ Микола Зубков. – К.: Арій, 2018. – 608 с.
Посібник осягає основи культури спілкування, види й жанри публічних виступів. У ньому подано головні правописні норми та правила, морфеміку й морфологію. Закцентовано увагу на особливостях уживання іменних і службових частин мови в офіційно-діловому стилі, а також на складних випадках перекладу науково-технічної, економічної та іншої термінології.
Бондарчук Катерина
Українська мова: Навчальний посібник для слухачів підготовчих курсів та абітурієнтів. -Тернопіль: Підручники і посібники, 2009.- 272 с.
У посібнику в доступній формі викладено основний теоретичний матеріал з шкільного курсу української мови. Найбільш докладно виствітлюються орфрграфія та пунктуація, що дасть можливість абітурієнтові підготуватися як до усного, так і до письмового іспиту. Для виконання пропонуються різноманітні практичні завдання - від словникових до творчих.
Максименко В.Ф.
Мова професійного спілкування. – Харків: ТОР- СІНГ ПЛЮС, 2008. – 512 с.
Новий підхід до мовної підготовки у вузі, без сумніву, забезпечить посилення зацікавленості майбутніх фахівців в опануванні курсу «Мова професійного спілкування». Пропонований посібник містить загальні мовні норми та характеристику функціональних стиків сучасної української літературної мови. Наведено типові зразки документів, їх класифікацію, складники й вимога до укладання й оформлення. Правила в розділі ''Орфографія'' враховують останні зміни правопису й акцентують увагу на особливостях уживання частин мови в діловодстві.
Шевчук С.В.
Українське ділове мовлення: Навч. Посіб. – 3-тє вид.,переробл. І допов. – К.: Вища шк., 2004. – 302 с.
Навчальний посібник містить відомості про стилі сучасної української мови, зокрема офіційно-діловий. Наведено класифікацію ділових паперів та вимоги до їх складання, зразки оформлення різних видів документів, а також пов’язаний з темою теоретичний матеріал із сучасної української мови.
Шкуратяна Н. Г.
Сучасна українська літературна мова [Текст] : Посібник / Н.Г. Шкуратяна , С.В. Шевчук. - Київ : Літера ЛТД, 2000. - 688 с.
Відповідно до програми викладено теоретичний матеріал, що охоплює всі розділи курсу. Подано також вправи, в яких використано речення та уривки з художніх текстів класиків української літератури, сучасних письменників, публіцистів, зразки усної народної творчості. Практична частина спрямована на вироблення у студентів навичок та вміння спостерігати, аналізувати та класифікувати мовні явища, користуватися лексичним багатством мови, на глибоке оволодіння орфоепічними, правописними, пунктуаційними нормами.
III розділ: "Вітражі мудрості - словники"
У третьому розділі представлені словники та довідники з української мови.
Полюга Л.М.
Словник синонімів української мови. 3-є вид. – К.: Довіра, 2007.- 477 с. – (Словники України).
У словнику до найуживаніших слів підібрані синонімічні відповідники, які супроводжуються короткими тлумаченнями, стилістичними ремарками. В окремому реєстрі покажчика за алфавітом розміщенні всі синоніми словника із зазначенням назви синонімічного ряду. До словника додано список найновіших найпоширеніших сучасних чужомовних запозичень з тлумаченнями та їх українськими відповідниками.
Ужченко В.Д., Ужченко Д.В.
Фразеологічний словник української мови. – К.: Освіта, 1998. -224 с.
Словник вміщує найуживанішу фразеологію сучасної української мови. У ньому розкривається значення фразеологізмів, що ілюструється цитатами, подається їхня граматична й стилістична характеристика, наводяться синонімічні та частково антонімічні вислови. Вперше досить широко подаються історичні, етимологічні та культурно-етнічні коментарі.
Яковлева А.М., Афонська Т.М.
Словники від А до Я. Сучасний тлумачний словник української мови. – К.: Навчальна література, 2020.- 672с.
Пропонований тлумачний словник містить 55000 реєстрових слів і словосполучень найуживанішої лексики розмовної мови, книжної сфери, термінологічної лексики. До багатьох термінів або іншомовних слів подано українські відповідники.
Отже варто докладати зусиль аби українська мова не тільки зберігалася, але й розвивалася. Нею варто розмовляти, писати, послуговуватися будь-де, адже вона наша рідна мова.