Час все змінює. Змінює своє обличчя й сучасна бібліотека. Сьогодні це центр інформації, центр інтелектуального дозвілля.
Користувачі бібліотеки не лише отримують інформацію з друкованих носіїв, а й створюють власний продукт в соціальних мережах, знаходять однодумців, розкривають свої таланти.
Бібліотекарі ЧОБЮ запрошують своїх читачів на краєзнавчі екскурсії містом.
Багата й прекрасна Чернігівська земля, славна своєю історією, чарівною природою і людьми, що піднімали її з руїн війни, звеличували і про них варто знати - переконана Ячменьова Любов Сергіївна бібліотекар відділу абонементу. Вона закохана в рідне місто, в його історію і може годинами розповідати різні цікавинки про Чернігів, історичні факти.
Днями шанувальники старовини разом з бібліотекарями побували в Єлицькому монастирі. Відвідувачі милувалися архітектурою древніх храмів, іконами та знайомилися з історією виникнення монастиря.
Історична довідка Широковідома по багатьох л ітературних джерелах легенда свідчить, що засновано Успенський монастир ще в середині XI століття князем Святославом Ярославичем у зв'язку з появою 3 лютого (або 6 листопада) 1060 року на одній з ялин в цій місцевості ікони Божої Матері. Згідно з тим же переказом, в монастирі у 1069 р. деякий час перебував «батько руського чернецтва» Антоній Печерський.
Літописних відомостей про монастирську обитель небагато. Крім повідомлення про прибуття до Чернігова св. Антонія і заснування ним на Болдиних горах печерного Богородицького монастиря (1069), згадується у 1177 році «Єфрем — ігумен святої Богородиці».
В середині Ⅻ століття на місці, де з'явилася свята ікона, спорудили мурований храм в честь Успіння Божої Матері. Це була грандіозна для свого часу архітектурна споруда. Увінчаний єдиною масивною главою тринефний, триапсидний двадцятип'ятиметрової висоти собор було видно не тільки з будь-якого кінця міста, але і з навколишніх сіл. Він зберігся до наших днів і його добре видно з південної частини Чернігова.
У 1239 році монголо-татари штурмом взяли Чернігів. Місто було спалено і пограбовано. Не минув цієї долі і Єлецький монастир. Він довгий час знаходився в запустінні. Про це свідчить той факт, що до кінця ⅩⅤ століття і сам Чернігів перебував у занепаді. Минули роки.
Як і інші монастирі, обитель на Єлецькій горі являла собою некрополь. В різні часи на її території були поховані великий князь Всеволод Святославович Трубчевський, полковник Леонтій Полуботок, генеральний обозний Василь Дунін-Борковський, губернатор Андрій Милорадович, полковник Яків Лизогуб та інші.
У товщі гори під садибою монастиря сховані великі підземелля. Відома легенда пов'язує їх початок з іменем Антонія Печерського, однак у 1892 році дослідниками Київського церковно-археологічного товариства була доведена повна безпідставність подібних тверджень.
Сьогодні підземелля Єлецького монастиря являють комплекс закладених цеглою підземних камер і переходів, що розміщуються кількома ярусами. До них додається підземна галерея довжиною 70 метрів, яка з'єднує Успенський собор і Петропавловську церкву.
Єлецький Успенський монастир і Чорна могила входять до туристичного маршруту визначних пам'яток Чернігова.