Книжкова виставка "Думи Кобзаря живуть вічно"

 

9 березня минає 207 років від дня народження національного генія і пророка, духовного батька українства Тараса Григоровича Шевченка. Книжково-ілюстративна виставка "Думи Кобзаря живуть вічно", що розміщується у відділі абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва пропонує книги, які є у фонді відділу. Поетична спадщина Кобзаря налічує понад 240 творів, а живописні - близько 1200 робіт (олійних картин, аквалерей, сепій, офортів, малюнків). Навіть якби Шевченко не став геніальними письменником, то він все одно був би відомий світові, як великий український художник.

В історії кожного народу, серед її великих творців, є люди, імена яких оповиті невмирущою славою і любов'ю. Таким самородком в українців є Тарас Шевченко, чия безсмертна спадщина - одна з найбільших вершин людського духу.

У духовному житті українського народу весняна пора щорічно пов'язується з шевченківськими святами.

 

"Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті - невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори". (І.ФРАНКО)

 Весь свій могутній талант він присвятив служінню народові. "Історія мого життя,- писав поет, - становить частину історії моєї Батьківщини". Роздумуючи над багатьма долями талановитих і великих, все більше розумієш, що поява Шевченка на духовному просторі України є таємничою і не поясненою до кінця загадкою. Шевченкове життя - символ тернистого шляху боротьби за свободу. Воно постало перед українцями живим прикладом того, як можна крок за кроком звільнитися з полону пригніченості, зневіри, комплексу меншовартості і національної депресії. Минають роки, століття, а гострота і сила Шевченкового слова живе. Дух свободи , людської гідності - найвеличніших вселюдських понять - через віки випробувань, пережитих Кобзарем, приходять до українців і додають їм упевненості у власному самоствердженні. Далеко не всім відомо, що письменник, видав власним коштом підручник для недільних шкіл, які відвідували діти та дорослі українського села. Це був «Буквар», наклад якого становив десять тисяч(!) екземплярів. Про це докладніше можна почитати у дослідженнях його життя й творчості від різних авторів представлених на виставці.

Вітер в гаї нагинає

Лозу і тополю,

Лама дуба,

котить полем Перекотиполе.

Так і доля: того лама,

Того нагинає;

Мене котить, а де спинить,

І сама не знає.

«Оксані К…ко

На пам'ять того, що давно минуло»

Багато написано про ставлення письменника до жінок та про його коханок. Останньою з його обраниць була Ликера Полусмак. Їй було двадцять, а йому 46 років. Проте шлюбу не судилося відбутися. Науковці вважають, що дівчина була простакуватою та грубою, тоді як Тарас. Шевченко мав ніжну, тендітну натуру.

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

«Кобзар».

Завдяки своєму таланту і працелюбності Тарас Григорович ще за життя видав унікальну книгу – збірку віршів – «Кобзар». Для багатьох українців ця книга є настільною. Збірник витримав більше ніж 8 мільйонів перевидань. А в місті Черкаси створено музей однієї книги – «Кобзаря».

Чи не найважливішим у сьогоденні є його заклик до єднання всіх здорових сил української нації в ім'я утвердження нашої незалежної держави: ..."Обнімите, брати мої,

Найменшого брата,-

Нехай мати усміхнеться,

Заплакана мати.

Благословить дітей своїх

Твердими руками

І діточок поцілує

Вільними устами. І

забудеться срамотна

Давняя година,

І оживе добра слава,

Слава України.

І світ ясний, невечірній

Тихо засіяє...

Обніміться, брати мої,

Мовою вас, благаю!"

Іван Франко сказав:"Він був кріпаком - і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком - і вказав нові світлі шляхи професорам і книжним ученим". І це правда. Запрошуємо до ЧОБЮ насолодитися читанням невмираючих і актуальних сьогодні творів великого Кобзаря.