Наші блоги

Ми в Internet

DW

Книжковий хіт-парад

Краєзнавча сторінка

Статистика відвідань

Перегляди статей
3391756


творча лавка "ЗИМОВЕ ДИВО"

 

 

  За тиждень після коляди, напередодні Старого Нового Року або свята Василя, наш народ святкує Щедрий Вечір. Внаслідок (або завдяки) розбіжності, яка існує між Григоріанським (світським) та Юліанським (церковним православним) календарем, більшість українців мають змогу зустрічати Новий рік двічі - 1 січня і 14 січня.

Саме друге свято, а особливо його навечір'я, є важливою складовою народних традицій прадавнього календарного обрядового циклу наших предків. Це - залишок стародавнього, ще дохристиянського звичаю, що вдало «вплівся» в християнській календар і поєднався з днем преподобної Меланії і наступним за ним днем Обрізання Господня і святом Василя.

 

 І тепер ми маємо Щедрий Вечір, або свято Меланки. Серед нашого народу існує поетичне повір'я, що новорічна ніч для віруючих людей «розкриває небо, і вони можуть просити у святих все, що їм заманеться.

У навечір'я Нового року у церквах відбуваються урочисті Богослужіння на закінчення Старого року, щоб наприкінці року подякувати Богові за вже отримані ласки і попросити нових на наступний рік. Як і на Свят-вечір, цього дня готують святкову вечерю, яку в народі величають Щедрою, тому що страви цього вечора не є пісними: тут на столі й кутя, і ковбаси, й холодець, і шинка. Випікають і спеціальні хліби – «Маланку» та «Василя».

А ще…

Цей містичний вечір неможливо уявити без щедрування – давнього звичаю новорічних обходів, під час яких «щедрувальники» (переважно молодь, особливо дівчата) піснями славили господарів, бажали їм здоров'я й достатку, за що отримували винагороду. І все це супроводжувалось «магічними» діями, музикою, танцями, пантомімою, обрядовими іграми з масками.

І однією з головних дійств було «водіння Кози». Це - одна з найдавніших зимових містерій, що збереглася до наших днів. Адже Коза у традиційній культурі народу символізує багатство, достаток, урожай і плодючість. А ще - воскресіння сил природи, завмерлих на час зими. Вона вмирає та оживає, тому образ цієї тварини пов'язаний і з пошануванням померлих предків .

А ще Коза-створіння веселе й безтурботне. Тому її вважали оберегом гарного настрою в родині. Якщо до оселі на святки завітає «Коза», то Новий рік буде веселим і радісним.

Тому, коли відбувався перехід до Нового року робили оберіг - символічну ляльку – іграшку або смаколик у вигляді цієї самої Кози . Вона «допомогала» здійснювати найпотаємніші бажання.

Саме таке «містичне» дійство відбулося і в нашій бібліотечній ТВОРЧІЙ ЛАВЦІ «ЗИМОВЕ ДИВО».

Натхненні святковими дійствами і розповідями про цікаві новорічні обряди, вмотивовані таємними бажаннями і сподіваннями, а головне, під пильним оком чарівної і вправної майстрині, доброго друга нашої бібліотечної сім'ї, керівника Асоцiацiі_майстрiв_ГО "Спiлка жiнок Чернiгiвщини" пані Олени Мічкової, присутні створювали справжні пряничні шедеври.

Мабуть без святкових чар таки не обійшлося. Бо крім самобутніх, з різним характером і темпераментом пряничних Кіз, всі отримали гарний настрій, надію на краще і вірою в ДИВО.