Чи можна написати детективну історію про Київ не втративши романтичного шарму міста? Чи можливо таке?
Письменниця Наталія Тисовська стала свідком подій описаних у романі "Київські канікули". Вона познайомилася з молоденькою американкою - досліднецею-аспіранткою Дженни Бартон, яка вперше приїхала до Києва на стажування з далекої Міннесоти. А знайомство сталося при дуже кумедних обставинах: цілком респектабельна дівчина крадькома розсовувала по кишенях печиво, яке залишилося від маленького фуршету з нагоди публікації письменниці. І Дженні розповіла про дивовижну приключку, яка сталася з нею в Києві.
А почалося з того, що в метро у неї витягнули гаманець з усіма грішми. Замість того, щоб працювати в архіві потрапляє в заручниці та встряє в розслідування серйозних справ.
Водночас вона знайомиться з Києвом ї закохується в нього. "Київ не відпускав мене, серце тіпалося, немов його смикала тоненька ниточка, прив'язана десь там, у центрі старовинного міста".
Дженні часто вживає слова, які схожі за звучанням в різних мовах. Це дуже смішно. "Уже в метро я збагнула, що вчила, схоже, не ту мову. Щойно я до когось зверталася українською, мені охоче відповідали, але я зі сказаних слів не розуміла ні бельмеса". Вона знайомиться з новою культурою, яка її зачаровує і жахає. Наприклад, салат олів'є, картопля на смальці з цибулею і сире молоко з трилітрової банки.
Випадково потрапивши у середовище київських волонтерів, Дженні зустріне свого принца на білому коні.
Спокою у цій книжці не буде нікому, навіть тваринам. Тут ще є і один дивовижний пес. Чи буде енергійна дівчина покірно сприймати події, які з нею трапилися?
Авантюрно-детективний роман Наталії Тисовської захоплює з перших сторінок. Читайте у новорічні канікули про надзвичайні пригоди у місті Києві!