#лабораторія_ОСВІТОРІЯ_від_ЧОБЮ ФРАЗЕОЛОГІЯ

 

 В кожній мові є вирази, що можуть «загнати в глухий кут» недосвідченого перекладача. Ну справді, як можна перекласти дослівно фразу спортивних вболівальників «Ну і втерли ми сьогодні носа супернику!» ???

А все тому, що не всі слова і фрази в мові піддаються дослівному перекладу, інколи необхідно шукати аналоги таких фраз, близькі за значенням. І це стосується не лише нашої мови. А винуватцями таких «мозколомок» є фразеологізми.

Що ж це таке?

 

Фразеологізми (грец. phrasis — мовний зворот і logos — слово) — стійкі, цілісні, семантично нерозкладні сполучення слів, що відтворюються в мовленні як готові формули. Їхній зміст завжди інший, ніж семантика поєднаних у них слів: брати ноги на плечі — тікати, як сніг на голову — раптово, рукою подати — близько, пекти раків — червоніти.

Вивчає фразеологізми мовознавча наука — фразеологія. Фразеологія української мови формувалася впродовж багатьох століть. Більшість сталих словосполук утворилася з вільних поєднань слів, які внаслідок поступової метафоризації та перенесення на інші сфери людської діяльності втратили своє первісне значення і в єдності набули нового. Наприклад, всі знають фразу «бити байдики». А що таке ті байдики і як їх бити???

А насправді…

Скільки цікавого з історії свого народу можна дізнатись, занурившись в етимологію фразеологізмів…

БАЙДИКИ БИТИ - НІЧОГО НЕ РОБИТИ, НІЧИМ НЕ ЗАЙМАТИСЯ. У давнину ложки, чашки та інший посуд виготовляли з дерева. Щоб вирізати ложку, треба було відколоти від колоди цурку - байдик. Заготовляти байдики доручалося підмайстрам: це було легка, дріб'язкова справа, що не вимагає особливого уміння. Менш поширена версія про нічних сторожів. Вони обходили територію, яку охороняли, і стукали в дерев'яні чурбаки – байдики. Робота ця була проста та не вимагала особливих вмінь.

ЗАРИТИ ТАЛАНТ У ЗЕМЛЮ – НЕ ВИКОРИСТАТИ НАЯВНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ; ЗАГУБИТИ ОБДАРОВАННЯ. Євангельська притча розповідає про раба, який, одержавши від свого пана срібну монету (талант), закопав її в землю замість того, щоб пустити в обіг і одержати прибуток.

КОМАР НОСА НЕ ПІДТОЧИТЬ – УЖИВАЮТЬ НА ОЗНАЧЕННЯ ЯКІСНОЇ РОБОТИ, В ЯКІЙ ВАЖКО ЗНАЙТИ НЕДОЛІКИ. Цей фразеологізм є у всіх слов’янських мовах. Спочатку під фразою "комар носа не підточить" розуміли щільно підігнані дошки, колоди, камені, між якими важко було просунути навіть такий тонкий і гострий предмет, як ніс комара.

МІЖ ДВОХ ВОГНІВ – СТАНОВИЩЕ, КОЛИ НЕБЕЗПЕКА ЗАГРОЖУЄ З ОБОХ БОКІВ. Фразеологізм виник у часи татаро - монгольського поневолення, яке тривало на українській землі більше двохсот років (XIII—XIV ст.). Перед зустріччю з ординським ханом князі повинні були пройти крізь вогонь, щоб очиститись і освятитись. Для цього їх проводили між двома багаттями. За свідченням літописців, 1246 р. у ставці хана Батия скарали князя Михайла Чернігівського, який не захотів пройти цей обряд.

МОЯ ХАТА СКРАЮ(ПРОДОВЖЕННЯ – Я НІЧОГО НЕ ЗНАЮ) – НІЧОГО НЕ ЧУВ, НЕ БАЧИВ, НЕ ЗНАЮ, НЕ ХОЧУ ЗНАТИ, ЦЕ МЕНЕ НЕ СТОСУЄТЬСЯ, ЦЕ НЕ МОЯ СПРАВА; ЧЕРЕЗ БАЙДУЖІСТЬ НЕ БАЖАТИ ВТРУЧАТИСЯ У ЩОСЬ, БУТИ ПРИЧЕТНИМ ДО ЧОГОСЬ. Колись цей фразеологізм, як і багато інших виразів, мав пряме значення. Усі важливі події в селі чи місті відбувалися в центрі, на площі. А той, хто жив на околиці, довідувався про все останнім, адже ні телебачення, ні радіо, ні преси тоді ще не було.

НА ХАЛЯВУ – ДЕШЕВО, ДАРОМ, ЗА ЧУЖИЙ РАХУНОК. Халявою наші предки називали верхню частину чобота. Зазвичай нижня частина чобота зношувалася набагато швидше, ніж верхня. Тому для економії підприємливі чоботарі пришивали до халяви нову нижню частину взуття. Чоботи, пришиті на халяву, були набагато дешевше нових.

НЕ ЛИКОМ ШИТИЙ — ЗДІБНИЙ, КМІТЛИВИЙ, СМІЛИВИЙ, СИЛЬНИЙ, ДОСВІДЧЕНИЙ. Колись прості люди носили взуття, сплетене з лика — внутрішньої частини липової кори. Називалося воно личаками. Із лика плели кошики та інші вироби. Кожен селянин умів, якщо не плести, то принаймні лагодити личаки. Із ликом пов’язані й інші фразеологізми: надерти лика — бити, карати, розправлятися або жорстоко оббирати, експлуатувати; як з гречки лико — погано, незграбно; лика не в’яже – (про п’яного) неспроможний нормально, зрозуміло говорити.

ПЕРЕДАТИ КУТІ МЕДУ – ПЕРЕВИЩУВАТИ ЩО-НЕБУДЬ, НОРМУ, МІРУ В ЧОМУ-НЕБУДЬ. За давніми українськими звичаями на зимових святках тричі варили кутю. Першу кутю готували на Святвечір, називали багатою, або Колядою, другу — у переддень Василя — щедрою, третю — у переддень Водохреща — голодною. Варили цю страву з найдобірнішої пшениці в глиняному горщику на непочатій (набраній до схід сонця) воді. Готову кутю змішували з медом і маком. Щоб кутя була смачна та поживна, потрібно не перебавити меду. Занадто солодкий смак може зіпсувати головну страву різдвяних свят.

Поясненнями цих сталих виразів займається спеціальний розділ мовознавства – ФРАЗЕОЛОГІЯ.

Складність такого пояснення змісту фразеологізму (ще його називають фразеологічним зворотом) залежить від ступеня зрощення слів, що входять у його склад.

За ступенем зрощення фразеологізми української мови поділяються на:

- ФРАЗЕОЛОГІЧНІ СПОЛУЧЕННЯ – це найбільш "вільні" фразеологізми, адже хоча б один з його компонентом (а частіше обидва) є звичайним словом, яке вживається поза межами цього фразеологізму. Значення фразеологічних сполучень легко встановити зі значення слів, що входять до його складу, наприклад, бавитися (гратися) з вогнем, бере досада (злість), від смеркання до світання (цілий день);

- ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ЄДНОСТІ – це такі стійкі сполучення, які становлять змістову неподільну єдність, проте їх значення частково витікає зі значення слів у його складі (подібно до метафори), наприклад, валити все докупи (змішувати), бачити наскрізь (добре розумітися), бити на сполох (піднімати тривогу);

- ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ЗРОЩЕННЯ – це група фразеологізмів, найскладніших для тлумачення, адже в їх склад, по-перше, входить компонент, який поза межами цього фразеологізму не вживається, а по-друге, значення всього фразеологізму неможливо встановити зі значення слів, що входять до його складу. При перекладі на іншу мови таким фразеологізмам можливо лише знайти відповідник - синонім у мові перекладу. Наприклад, байдики бити (нічого не робити), баглаї напали (лінуватися), золоті верби ростуть (не виходить нічого путнього) тощо.

А ще є ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ВИРАЗИ — це стійкі поєднання слів, які, проте, на відміну від власне фразеологізмів, не мають цілісного значення. У них виділяються окремі члени речення, як і в будь-яких словосполученнях. До них належать прислів’я і приказки, крилаті слова, мовні кліше.

Прислів’я — стійкий вислів у формі речення, у якому узагальнено суспільний досвід: Сила та розум — краса людини. До прийняття писаних законів і правил саме прислів’я насамперед визначали норму поведінки людей, їхню орієнтацію в дійсності. Це були справжні джерела людської мудрості.

Приказка — стійкий вислів у формі речення, у якому дається образна характеристика певного явища: Набалакав — і в торбу не забереш. Жоден дотеп, жодна образно висловлена думка не обходиться без приказки.

Крилаті слова — влучні вислови видатних осіб, які набули узагальненого значення: І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь. (Т.Шевченко.) Вони багаті змістом і асоціаціями і завжди життєві, повчальні.

Мовні кліше — усталені звороти, регулярно повторювані в певних умовах і контекстах: ласкаво просимо, маніпулювання громадською думкою, згідно з розпорядженням. Якою б галуззю діяльності ми не займалися, насамперед треба засвоїти саме ці мовні кліше, щоб правильно орієнтуватися самому в різних життєвих ситуаціях і орієнтувати інших.

Ця ФРАЗЕОЛОГІЯ - доволі складна наука. Без досконалого знання її зворотів людину не можна назвати знавцем певної мови.

Так і під час тестування ЗНО питанням з фразеології відводиться важливе місце.

У тестах ЗНО завжди є завдання з фразеології, тому варто поповнювати свій фразеологічний запас або читаючи класику української літератури, або власне фразеологічні словники.

Але знати фразеологізми потрібно не тільки для складання іспитів. Вивчаючи їх, ми відкриваємо для себе й таємниці менталітету свого народу. А ще ці вирази прикрашають наше мовлення, увиразнюють його і додають національного та соціального колориту.

Знайте фразеологізми і якомога частіше використовуйте їх у своєму мовленні!