Календар

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Ми в Internet

DW

Книжковий хіт-парад

Краєзнавча сторінка

Статистика відвідань

Перегляди статей
2401924


Година скорботи "Свічка плакала в скорботі"

 

Безумовно усі українці знають про явище голодомору. Маємо таке загальноприйняте визначення: Голодомор 1932 – 1933 роках – акт геноциду українського народу, організований комуністичним керівництвом шляхом створення штучного масового голоду що спричинив загибель мільйонів людей.

Геноцид - діяння, умисно вчинене з метою повного або часткового знищення будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної групи.

Співробітники Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва підготували годину пам’яті «Свічка плакала в скорботі» і підібрали добірку літератури, яка допоможе користувачам дізнатися більше про цю трагедію. У зібраних книгах, Ви можете знайти спогади очевидців, документи, нариси, твори професійних та самодіяльних письменників, безліч світлин та зображень художніх творів.

Від голоду гинули люди у багатьох регіонах СРСР, однак на територіях масового проживання українців голод був актом геноциду, оскільки він був навмисне спрямований проти української нації як такої.

Із опублікованих свідчень можна виокремити такі передумови голодомору:

1. Форсована індустріалізація: курс на індустріалізацію взято у 1925 році. Передбачався прискорений розвиток промисловості, переважно військового значення роблячи ставку на використання продовольчих ресурсів селянства. Спорудження гідроелектростанції на Дніпрі, металургійного заводу в Запоріжжі.

2. Тотальна колективізація: державна політика примусового об’єднання селян у колективні господарства з метою повного державного контролю. До кінця 1932 року колективізовано майже 70% господарств, понад 80% посівних площ.

3. Розкуркулення: ліквідація заможних господарств для зміцнення матеріальної бази колгоспів та залякування селян і знищення спротиву. 285 тисяч селянських сімей репресовано і депортовано за межі України до середини 1930-х роках.

4. Хлібозаготівлі: примусове вилучення у селян максимальних обсягів зерна. У 1932 році обсяги хлібозаготівель сягнули 53 % валового збору зернових.

5. Терор проти національної інтелігенції: вчених, вчителів, священників, письменників, режисерів, працівників державних установ, режисерів. Фабрикуються кримінальні справи, ведуться показові судові засідання.

6. Нищення духовності: радянський режим мав антирелігійне спрямування, що призвело до порушення традиційного соціально-економічного укладу та деформації духовних цінностей. Через руйнування церков, масові репресій церковнослужителів, конфіскація церковних цінностей та їх майна, активна антирелігійна пропаганда.

Радянська влада мала значні запаси зерна в резервах та здійснювала його експорт за кордон під час Голодомору, забороняла та блокувала виїзд голодуючих поза межі Української СРР, відмовлялася приймати допомогу для голодуючих з-за кордону. Попри те, що дії представників сталінської влади, які спричинили смерть людей голодом, кваліфікувалися згідно з нормами тогочасного радянського кримінального законодавства як вбивство, причини цього масового злочину ніколи в СРСР не розслідувалися та ніхто з можновладців, причетних до злочину, не поніс покарання при тому, що навіть найвище керівництво СРСР знало про факти загибелі людей від голоду.

Упродовж десятиліть масове вбивство людей штучним голодом не лише навмисно замовчувалося радянською владою, а й взагалі заборонялося про нього будь-де згадувати.

Уперше термін Голодомор згадується 17 серпня 1933 року в чеському часописі «Večernı́k P.L.», який розмістив інформацію — «Hladomor v SSSR». Про нього писали тоді ж німецькі дипломати, українські емігранти У Європі та США. Світова преса використовувала терміни «голод», «Hunger», «Głod», тобто нейтральне філологічне та антропологічне визначення, яке означало «гостру нестачу продуктів харчування у певній місцевості».

Щоб дати означення масовому голоду 1930-х років, очевидці й дослідники використовували різні назви. Роберт Конквест назвав свою книгу «Жнива скорботи», Семен Старів свої спогади — «Страта голодом». Широко вживалося поняття «штучний голод», а також «навмисно організований голод».

У дослідженнях Джеймса Мейса та Роберта Конквеста автори доводять, що Голодомор відповідає загальноприйнятому визначенню геноциду. Після проголошення незалежності України термін Голодомор застосовували письменники, політологи, соціологи, історики.

Відповідно до соціологічного опитування, проведеного 2015 року, 80 % громадян України вважають Голодомор геноцидом. 2003 року Український парламент назвав, а 2006 року — офіційно визнав Голодомор геноцидом українського народу.

Термін Голодомор зафіксований у Законі Верховної̈ Ради України «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні» від 28 листопада 2006 р., тому набув статусу юридично-правової категорії. 16 країн офіційно визнали Голодомор геноцидом українського народу. 2010 року судовим розглядом завершилася кримінальна справа за фактом здійснення злочину геноциду. Винними суд визнав сім вищих керівників СРСР та УСРР, а саме генерального секретаря ЦК ВКП(б) Йосипа Сталіна, секретарів ЦК ВКП(б) Лазаря Кагановича та Павла Постишева, голову Раднаркому СРСР В'ячеслава Молотова, генерального секретаря ЦК КП(б)У Станіслава Касіора, другого секретаря ЦК КП(б)У Менделя Хатаєвича, голову Раднаркому УСРР Власа Чубара і констатував, що за даними науково-демографічної експертизи загальна кількість людських втрат від Голодомору становить 3 мільйони 941 тисяча осіб. Також за даними слідства визначено, що втрати українців у частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб.

Згадуючи про голодомор та його наслідки, ми маємо прагнути не допускати повторення подібного будь де: в українському селі, в українській міській квартирі, на українських вулицях та закладах створених для допомоги людям. Подібно до того, як представники різних країн пропонують свою допомогу у вирішенні знайомих для них проблем, так і українці мають допомагати тим народам, які страждають від недоїдання. А тих, що потребують допомоги багато! Це не означає експортувати збіжжя за кордон. Зовсім ні! Треба бути готовими допомагати, використовуючи власні можливості - політичні, інформаційні, наукові та інші засоби, - адже ми маємо цей страшний досвід. Пам’ять про цю трагедію, це привід нагадати собі про те, що чим би ми не займалися, варто не забувати про людяність, а не про сухі плани, звіти, статистику.

У День пам’яті жертв Голодомору народ повинен об’єднатися, щоб позбутися тієї рани й болю. Запали свічку пам’яті на своєму вікні 28 листопада о 16.00, озирнись навколо, потурбуйся про тих хто голодний.

Пропонуємо до вашої уваги такі розділи нашої підбірки:

1 розділ. Свідчення очевидців та документів про геноцид українців. Ці дані збирані не лише науковцями. Як голодомор вплинув на свідомість людей які його пережили та як деформувало народну культуру в цілому. Та інші дані й дослідження з теми.

Борисенко В. К. Свіча пам’яті: Усна історія про геноцид українців у 1932 – 1933 роках. – К.: ВД «Стилос», 2007. – 288 с.

Володимир Сергійчук. Як нас морили голодом. Вид. 2-ге, доповнене. – К. Українська видавнича Спілка, 2003. – 252 с.

Голодомор на Луганщині 1932 – 1933 рр.: Науково – документальне видання / М.М. Старовойтов, В.В. Михайличенко. – К.: ВД «Стилос», 2008. – 288с., іл.

Голодомори в під радянській Україні (Праці членів Асоціації дослідників голодоморів в Україні). Редколегія: Веселова О. М. та ін.. – Київ – Львів – Нью-Йорк: Вид-во М, П, Коць, 2002. – 724 с.

Голодомор 1932 – 1933 років як величезна трагедія українського народу. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. Київ, 15 листоп. 2002 р. – К.: МАУП, 2003. – 2003. – 280 с.

Смертю смерть подолали: Голодомор в Україні 1932 – 1933/ Авт. колектив: П.П.Панченко (керівник), М.М.Вівчарик, А.І. Голуб, М.А. Журба та ін./ - К.: Україна, 2003. – 352с.

Спротив геноциду. Книга-каталог виставки / український інститут національної пам’яті. – Львів інститут національної пам’яті. – Львів-Київ: Часопис, 2015 – 80 с., іл.

Стасюк О. Геноцид українців: деформація народної культури. – К.: ВД «Стилос», 2008. – 224 с.

Український голокост 1932 – 1933: Свідчення тих хто вижив: У 3 т. / За ред.. о. Ю. Мицика. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2003

Український хліб на експорт: 1932 – 1933. – К.:ПП Сергійчук М.І., 2006. – 432с.

2 розділ. Краєзнавчі матеріали. Які особливості і прояви геноциду на території Чернігівщини.

Демченко Т. П. Колективізація та Голодомор 1932 – 1933 рр. на Чернігівщині: Навч. Посібник./ Черніг. Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів держ. влад, органів місц. Самоврядування, деж. П-в, установ і орг.: Чернігів: ВАТ «РВК» Деснянська правда , 2007. – 72с.

За них скажемо (Голод 1932 – 1933 років на Чернігівщині): Збірник: Упорядник С. Реп’ях: Чернігів: Редакційно-видавничий відділ обласного управління по пресі; 1993: - 128 ст.

Пам'ять народу неубієнна: спогади очевидців. Новгород-Сіверський район. (Свідчення про голод 1932-1933 рр. на Чернігівщині) . – Чернігів: КП «Видавництво «Чернігівські обереги»», 2004. – 44с.

Український Голодомор: факти, наслідки, дослідження. Свідчення очевидців зібрані студентами. – 4-е вид. доп. і перероб. / Укл.: В.К.Швець. – Ніжин: ПП Лисенко, 2008. – 163 с.

3 розділ. Автори з-за кордону про Великий Голодомор. Про страшну правду на теренах Радянської держави доносили до світової громадськості українці в еміграції та іноземні дослідники.

Голод 1933 року в Україні. Свідчення про винищування Москвою українського селянства. Друге, доповнене видання. – Дніпропетровськ-Мюнхен, 1993. – 224 с.

Голод в Україні. Вибрані статті. – Луцьк: ВМА «Терен», 2006. – 164 с.

Енн Епплбом. Червоний голод. Війна Сталіна проти України. – Київ: HREC PRESS, 2018. – 440 с., іл.

Лактіонов – Стезенко М. П. Смак трави. – К.: Фенікс, 2004. – 416 с.

Роберт Конквест. Жнива скорботи. Радянська колективізація і голодомор. / Пер. З англ.. Н. Волошинович, З. Корабліної, В. Новак; Літ. Опрацювання А. Криштальського. – Луцьк: ВМА «Терен», 2007. 456 с.

Семен Старів. Страта голодом. / Пер. З англ.. за ред. Р.Доценка. – К.: Вид. центр «Просвіта», 2002. – 272 с.

Соловей Д.Ф. Сказати правду. Три праці про голодомор 1932 – 1933 років. За редакцією Юрія Шаповалова і Олександра Юренка. – Київ-Полтава, 2005. – 300., 29 іл.

Відеопрезентацію Ви можете переглянути, перейшовши за посиланням: https://fb.watch/1-t0I6Uozp/

 
buy cialis viagra online