Наші блоги

Ми в Internet

DW

Книжковий хіт-парад

Краєзнавча сторінка

Статистика відвідань

Перегляди статей
3391422


ГДЗ без стресу. Михайло Коцюбинський "Intermezzo"


 

Написана в 1908 році, у час післяреволюційної реакції. Має певні автобіографічні складники: моральна і фізична втома автора, викликана особистими проблемами і хворобами та враженнями від наслідків революції, роботою у статбюро, у «Просвіті» під жорстким наглядом цензури; його відпочинок у літку 1908 року на лоні природи в селі Кононівка Полтавської губернії на запрошення поміщика-мецената Євгена Чикаленка;

«Intermezzo» вирізняється оригінальною присвятою – «Присвячую кононівським полям»; За жанром – психологічно-лірична новела; 

 

Твір пов’язує літературу з іншими видами мистецтва: а) з музикою: заголовок походить від назви музичного жанру, інтермецо (intermezzo) – інструментальна п’єса довільної будови, іноді – самостійний оркестровий епізод в опері. У М. Коцюбинського: на рівні змісту – перерва, зміна діяльності; на рівні форми – безсюжетність. У багатьох описах і образах новели присутня музичність («…біла піна гречок, запашна, наче збита крилами бджіл. Просто під ногами лягла співуча арфа й гуде на всі струни. Стою і слухаю»); б) з театром та драматургією: після заголовка є перелік дійових осіб: «Моя утома. Ниви у червні. Сонце. Три білих вівчарки. Зозуля. Жайворонки. Залізна рука города. Людське горе». Згодом у творі відбувається їх персоніфікація, вони – діють;в) з живописом: автор запозичив у художників імпресіоністичну манеру. У М. Коцюбинського тонка гра кольорів, світлотіней, тонованих натяків («срібна струна цвіркуна», «фіолетові метелики цвіту»), звукопис («блискають тільки гострі колючі згуки… Тью-ї, тью-ї, ті-і-і»);

Новела розкриває тему суспільної ролі інтелігента, його налаштованості на громадську діяльність, спілкування з людьми («Я не можу бути самостійним»). - утверджує ідею служіння інтелігента народові, бути з ним; - порушує філософські проблеми: людина і суспільство, людина і природа; почуття і обов’язок; - композиційно складена немовби з фрагментів, розчленована на окремі мініатюри, пов’язані між собою настроєм ліричного героя. Оповідь ведеться від першої особи, весь твір – це внутрішній монолог ліричного героя. Імпресіоністичні твори не мають чіткого сюжету, проте можна визначити певну послідовність подій через психологічні зміни внутрішнього світу персонажа.

Експозиція: ліричний герой медитує про втому від «незчисленних «треба»» і перебуває на межі нервового струсу (утома, стрес). Зав’язка: втеча з міста на природу, до полів. Розвиток дії: відпочинок на лоні природи, яка виступає вічним джерелом натхнення, живим, цілісним організмом (інтермецо-перерва). Кульмінація: зустріч із людиною (« То був звичайний мужик»). Ліричний герой слухав страшну сповідь селянина, відчуваючи як «натяглися ослаблені струни» душі, прагне розв’язку із соціумом. Розв’язка: ліричний герой повертається «поміж люди. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає».

Дослідники твір «Intermezzo» вважають одним із шедеврів новелістики XX ст.

Відеопрезентацію можна переглянути, перейшовши за посиланням: https://fb.watch/1Thnh68cPj/