#лабораторія_ОСВІТОРІЯ_від_ЧОБЮ метод_крекінгу_нафти

 

Сьогодні ми не уявляємо наше життя без світла, а як раніше існувало людство, не маючи електричних ламп?

Першим джерелом тепла, а заодно і світла, було багаття, де в якості палива використовувалася деревина, або вугілля. Потім багаття динамізувалося і перетворилося у свій пересувний варіант – факел, а також мінімізувалося до скіпи. Призначенням і багаття, і факела все-таки було не лише освітлення, але і генерація тепла.

 

 

 

Тому першою «лампою» можна назвати саме скіпу (тріску). Ця невелика тонка пластинка, відколота або відрубана від деревини вздовж по волокнах, вірою і правдою слугувала людям. Але такий «пристрій» був не тільки занадто громіздким, але і вкрай неефективним джерелом світла. Користуватися ним було вкрай незручно.

І з’явилися масляні лампи. У них джерелом енергії слугувало рідке масло. Перші, прості, масляні лампи з'явилися ще в епоху палеоліту, і робили їх тоді з глини, каміння, міді, а пізніше і інших металів. У Росії і Канаді широко застосовувались так звані «кудлики» - кам'яні чашки з опущеним в них гнітом і залиті жиром, маслом або салом. А злегка видозмінені, такі світильники користувалися популярністю аж до 19 століття. Подекуди вони використовуються до сих пір, а народи півночі за допомогою таких світильників обігрівають своє житло і сьогодні.

З часом, з виникненням більш великих поселень і міграцією населення, , користуватись такими лампами стало складніше, так як добувати масло, зберігати його і транспортувати на великі відстані досить незручно. Треба було щось похватніше.

І наступним етапом став винахід воскової свічки. Потім на довгий час прогрес для ламп зводився до варіацій в конструкції масляних ламп і свічок.

І, хоча до появи нової лампи доклав руку сам Леонардо да Вінчі (він забезпечив свій зразок склом для припливу повітря до гарячого полум’я, але при цьому намагався охолоджувати скло водою, через що воно тріскалось, тому великий Леонардо так і не закінчив створення «світильника нового покоління»), ще дуже довго всі спроби винайти щось краще зазнавали невдачі: виходили лише вибухонебезпечні, кіптяві продукти, які не користувалися попитом.

Лише на початку ХIХ століття з’явилися парафінові свічки і, ЕВРІКА, гасові лампи, які навіть зараз, у двадцять першому столітті, використовує третина населення земної кулі.

Нове життя в освітлення вдихнули у ЛЬВОВІ, це були винахідники Ігнацій Лукасевич та Йоган Зех. Дослідники, за наполяганням свого шефа, аптекаря Міколяша, намагалися добути з нафти спирт.

Нафтоперегонкою вони займалися вже давно, виготовляючи з неї різноманітні мазі і ліки. Коли вони почули з вуст свого господаря безглузду ідею про виготовлення з нафти горілки, це був для них справжній шок. Але воля власника є закон, і обоє невдовзі взялися до роботи. Минали місяці, але в аптеці Міколяша горілкою так і не пахло, проте несподівано «запахло» новим, найраціональнішим МЕТОДОМ КРЕКІНГУ НАФТИ. Зех, працюючи лаборантом у найбільшій на той час аптеці Львова «Під золотою зіркою», ночами просиджував над невідомою йому речовиною і уже згодом очистив нафту настільки, що й запаху практично не було. Для очищення нафти було використано концентровану сірчану кислоту та содовий розчин.

І одного дня вони одержали дивовижну світло-коричневу речовину, яка добре горіла рівним яскравим полум’ям, до того ж не коптіла й не мала неприємного запаху. Це і був гас.

У березні 1853 року перед аптекою «Під золотою зіркою» у Львові зібрався натовп. Розійшлася вістка, що аптека освітлена якимось новим, досить безпечним пристроєм. Адже, на той час, всі обережно обходили ліхтарі, які освітлювали вулиці, остерігаючись бути оббризканими кіптявим маслом, крапля якого нищила одяг, а вдома добре слідкували за «освітлювальними пристроями», бо пожежі в той час були буденною справою.

Що ж являла собою найперша гасова лампа, яку побачили городяни?

Це був циліндр, зроблений з товстої жерсті. Нижня частина пристрою була відведена під посудину з гасом, а у верхній частині містилося скло, що прикриває палаючий гніт. Перша лампа була досить великою через металеві пластини, що оточували конструкцію. Так як властивості гасу не були до кінця вивчені, використання його для освітлення приміщень викликало безліч побоювань.

Але 31 липня 1853 року у львівському шпиталі на Личакові хірурги спробували провести термінову операцію при світлі гасової лампи. Так було доведено, що новий світильник не лише безпечніший, а й гігієнічний. Це сприяло різкому зростанню попиту на гас. Відтоді гасові лампи почали жваво розкуповуватися місцевим населенням. Львів'яни одразу оцінили винахід, адже одна така лампа дає світла як 20 свічок. Невдовзі ними починають освітлювати вулиці Львова. «Лампи запалюють із настанням сутінків і на цілу ніч, незважаючи на те, чи світить місяць, чи ні, — цитата із місцевої газети, 1853 рік. — На мешканців та гостей міста це нововведення справляє велике враження».

Природний газ, який на той час теж був уже досить розповсюдженим, не міг скласти львівському винаходові конкуренції через свою високу ціну. Таким чином, гасова лампа стала народним товаром. З

давалося б, у ній немає нічого особливого. Але насправді у 19 столітті вона відкрила нову епоху для людства.

І хоча гасова лампа - світове надбання, винайшли її в УКРАЇНІ !!!