Онлайн-мандрівка Черніговом «Славетні шляхи українського козацтва»

 

 

14 жовтня – ми відзначаємо День українського козацтва. У фондах нашої бібліотеки є чимало інформації про цей український феномен.

Ви скажете, що ж тут особливого? Адже існувало, наприклад донське козацтво, таборити в Чехії, граничари у Хорватії. Але тільки в Україні козаки еволюціонували в окрему категорію населення, яка мала спосіб життя та інтереси, не такі як у інших. А ще козацтво мало політичну вагу. А нагадаю, тогочасне суспільство продовжує жити за середньовічними консервативними поглядами. Тож українське козацтво було явищем надзвичайним і особливим.

 

Почалася визвольна війна Богдана Хмельницького проти Польщі. Вперше державотворча функція перейшла до рук народу. У червні 1648 року наше місто увійшло до складу новоутвореної козацької держави – Гетьманщини. Цієї доби це було невелике місто з населенням до 3 тисяч осіб. Чернігів був центром Чернігівського полку, який займав північну частину сучасної Чернігівської області. Зведено камяницю – будинок полкової канцелярії. Тут вирішувалися найважливіші справи. Адже Чернігівський полк прикривав північний кордон від Литви, з якою велися майже безперервні прикордонні війни. Чернігівські козаки також брали участь у походах проти турків і татар, в Польщу, в Пибалтику і на Кавказ.

У козацьку добу місто мало самоврядування за магдебурзьким правом. Органи управління були виборними. Чернігів став розквітати і перетворюється на центр культури і монументального будівництва.

Козацька старшина всіляко цьому сприяє. Архітектура набуває рис бароко.

Стефан Пободайло (Подобайло) відновив Іллінську церкву і Атонієві печери. За сприяння полковника Василя Дуніна-Борковського та єпископа Лазаря Барановича перебудовані Спаський собор, П’ятницька церква, Єлецький монастир. Були відновлені міські фортифікаційні укріплення.

Лазар Баранович створив друкарню з якою співпрацювали відомі гравери. І Чернігів перетворився на один з найбільших центрів друкарства України і Східної Європи.

Архієпископ Іоанн Максимович за підтримки Івана Мазепи відкрив у 1700 році Чернігівський колегіум. Цей вищий навчальний заклад давав всебічну гуманітарну освіту. Випускники зазвичай працювали в козацькій адміністрації, йшли до військової або церковної служби. Їх запрошували до бюрократичних установ і навчальних закладів Росії. Зведені Введенська трапезна церква, Троїцький собор (1696 рік) із дзвіницею.

Зведена справжня пам’ятка чернігівському козацтву – Катерининську церкву.

 З’являється перший план міста - Абрис Чернігівський (1706 рік).

Відео онлайн-мандрівки можна переглянути, перейшовши за посиланням:

https://www.facebook.com/watch/?v=701699360443443