Наші блоги

Ми в Internet

DW

Книжковий хіт-парад

Краєзнавча сторінка

Статистика відвідань

Перегляди статей
3387224


Система роботи з функціонально - неспроможними сім'ями та сім'ями, що опинилися в кризових ситуаціях

 

Сім’я – це соціальний інститут, тобто стійка форма взаємовідносин між людьми, у межах якої здійснюється основна частина повсякденного життя людей: сексуальні стосунки, дітонародження й первинна соціалізація дітей, значна частина побутового догляду, освітнього й медичного обслуговування, особливо у ставленні до дітей та осіб похилого віку.

Сім’я є першоосновою духовного, економічного та соціального розвитку суспільства та виконує в ньому такі функції:

  • господарсько-економічну – планування сімейного бюджету, організація споживчої діяльності по веденню домашнього господарства та організація побуту сім’ї;
  • репродуктивну – продовження людського роду через народження дітей;
  • комунікативну – створення сприятливого сімейного мікроклімату, організація внутрішньо сімейного спілкування;
  • виховну – передача дорослим членам сім’ї соціального досвіду дітям;
  • рекреативну – організація вільного часу та відпочинку сім’ї, розвиток інтересів і потреб її членів;
  • психотерапевтичну – психологічна підтримка членів сім’ї в різних життєвих ситуаціях, створення доброзичливого емоційного клімату в сім’ї з метою відновлення фізичних і психічних сил членів родини, витрачених у стресових ситуаціях.

Сім’я – складається з трьох основних підсистем: чоловік - жінка; батьки – діти; дитина – дитина. Ці системи є відносно автономними, проте взаємозалежними в повсякденному житті, тому що поєднані спільністю проживання ( чи тимчасовою відсутністю) і родинними взаєминами (шлюбу, кровної спорідненості, усиновлення, опіки, свояцтва), спільністю формування й задоволення соціально-економічних і біологічних потреб, любов’ю, взаємною моральною відповідальністю.

З давніх часів у свідомості українського народу виробився демократичний погляд на подружні стосунки, а громадська думка міцно оберігала цілісність сім’ї, бо в цьому була запорука виховання дітей. Розлучення були поодинокими випадками і виправдовувалися лише за умов бездітності або хвороби. Мірилом гідності людини та її морального обличчя було ставлення до дітей. В українській сім’ї завжди визнавали культ предків, панувала пошана до батьків, дідуся й бабусі.

З розвитком суспільства відбуваються зміни структури сім’ї та взаємовідносин між окремими її членами: зменшення стабільності, малодітність, послаблення традиційної ролі батька, трудова зайнятість жінок тощо, певним чином, змінюють взаємини між батьками та дітьми у родинах. Як результат перебудовчих процесів у період державотворення посткомуністичного періоду сучасна сім’я втратила соціальний орієнтир щодо культу роду і матері, честі роду, родоводу, родинної злагоди, збереження родинних реліквій, родинної солідарності, етикету стосунків між членами родини, любові й пошани до батьків, їхньої культури, піклування батьків про дітей і дітей про батьків.

Сучасна соціально- економічна ситуація провокує виникнення життєвих обставин, що порушують нормальну життєдіяльність членів сім’ї, через які, сім’я втрачає свої виховні можливості. Якщо окрема сім’я не може подолати самостійно наслідки негативних життєвих обставин, така сім’я вважається кризовою або сім’єю соціального ризику, і потребує допомоги держави і суспільства.

Сім’я соціального ризику – це сім’я, яка самостійно виконує свої соціальні функції, проте в ній наявні певні соціальні фактори, складні життєві обставини, які можуть спровокувати кризові явища в цій сім’ї.

До сімей соціального ризику відносяться також молоді сім’ї, тому що молодому поколінню притаманні не тільки демократичніші погляди на більшість життєвих явищ, але й проблеми домінування, неможливість узлагоджено діяти, небажання відмовитись від деяких привілеїв чи інтересів, житлові і матеріальні труднощі тощо.

Сторінка розділу «Соціальне партнерство» - «Робота з функціонально- неспроможними сім’ями та сім'ями які опинилися в кризових ситуаціях» - пропонує списки літератури «Кризова сім’я – теж сім’я» і «Молодь і сім’я», які будуть корисні студентам у вивченні предметів «соціальна педагогіка» і «соціальна робота», фахівцям у роботі, користувачам сайту у надбанні життєвого досвіду.

Ознайомитися зі списком літератури можна тут: «Кризова сім’я – теж сім’я»

Ознайомитися зі списком літератури можна тут: «Молодь і сім’я»