Календар

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Ми в YouTube

Банер

Книжковий хіт-парад

Краєзнавча сторінка

Статистика відвідань

Перегляди статей
1342149


СКАРБ ПІД НОГАМИ, АБО ЄВРОПРИБИРАННЯ. Четверте засідання Еко-Академії

 

О, водо ! У тебе немає ні смаку, ні кольору, ні запаху ! Тобою втішаються, не складаючи собі звіту, чим ти насправді є.

Ти - найбільше багатство світу. Ти не просто необхідна для життя: ти і є життя !

Антуан де Сент-Екзюпері

 Що таке евтрофікація ? Що означає абревіатура ПАР ? Скільки разів треба сполоскати миску, щоб на ній не лишилося решток миючого засобу ? Яку кількість води витрачає міський мешканець на день ?

 Евтрофікація у дослівному перекладі з грецької – добре харчування (eutrophia). Простіше: це «цвітіння води», викликане бурхливим ростом водоростей у водоймі. Рослинність активно поглинає з води кисень, що, у свою чергу, спричиняє загибель риби. Це стається, коли рівень кисню у водоймі стає нижчим за 4 мг/куб.дм. Для повноцінного функціонування рибі потрібно принаймні 6-7 мг/куб.дм.

 У 2011 р. було доведено, що вагомим внеском у евтрофікацію є фосфати й нітрати, зокрема, ті, що містяться в таких звичних миючих засобах. Зауважимо: з фосфору й азоту складається все на планеті, позбутися їх не можна, а от надлишок порушує баланс. Останнім часом на миючих засобах можна помітити написи: «Без фосфатів», на шампунях – «Без сульфатів», але, чи можна цьому вірити ? Справді, сульфати дають пінку, а піняться всі шампуні…

 

 Отже, коли ми спостерігаємо або читаємо про масову загибель риби в наших річках і ставках під час «цвітіння води», пам’ятаймо, що це не якісь там дядьки її «глушили» (хоча цілком може статися й таке), а кожен з нас, на превеликий жаль, теж до цього причетний.

 З чіткими намірами зрозуміти, як зменшити це навантаження, 21 вересня 2017 р. у читальній залі Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва зібралися учні Чернігівського ліцею з інформаційних технологій № 16.

 Першочергова мета четвертого засідання Еко-Академії «Скарб під ногами, або Європрибирання», полягала в тому, щоб привернути увагу школярів до проблеми забезпечення людства питною водою; показати звя’зок між евтрофікацією та використанням миючих засобів та запропонувати прості, доступні, екологічно чисті рецепти екоприбирання.

 Вода – найзагадковіша речовина на планеті. Науковці досі не зрозуміли її структури, чому вона замерзає, як вона, єдина з усіх речовин на планеті, може перебувати одночасно в трьох станах. Все, що є на Землі, складене з води, яка присутня у всьому. Вона є фантастичним носієм енергії, має інформаційне поле. Найбільший скарб у нас завжди під ногами.

 Вода становить приблизно 70% людського тіла. Вже тепер третина людства зазнає складнощі з водою, а кожен 5-й у світі відчуває спрагу. Це не завжди бідні країни Азії та Африки: південь України, Кримський півострів. Забезпечення питною водою ускладнюється. Спостерігаємо аномалії: вода тікає, свердловини доводиться пробивати усе нижче й нижче. Це можна порівняти з тим, як забираємо кров з організму, з самих вен.

 Таке порушення циклу може мати несподівані наслідки. Справді, ось прогноз на 2030-2050 рр. Третина (прибл. 35%) населення світу не матиме доступу до прісної води, що спричинятиме локальні військові конфлікти.

 Наприклад, це збройні конфлікти між Ізраїлем та Палестиною. Війна точиться за водосховища, які розташовані просто на лінії розмежування. Зрозуміло, сюди долучаються й інші причини, але внесок цієї є досить вагомим. Тому тричі мав рацію видатний американський науковець і фантаст Айзек Азімов, коли писав свій «Марсіанський шлях». Нагадаю, в цьому оповіданні йдеться про те, як земляни відмовились надавати своїм марсіанським переселенцям воду, а ті, в свою чергу, віднайшли величезні поклади льодових брил у кільцях Сатурна.

 Кожен міський мешканець витрачає приблизно 300 (!) л води на день, 75% (3/4) усіх витрат становить зовнішнє обслуговування свого тіла. У цьому, власне, причина, чому не вистачає води. Раніше люди просто пили воду, готували на ній їжу… Тепер ми забруднюємо її різними хімічними речовинами: порошками, мийними засобами, спектр дуже широкий.

 Повертаємо воду, яка вже питною ніколи не стане. Якщо в природі все обертається, то людина створює лише незамкнені цикли, вона не може відтворити природні механізми. Відповідно, те, що ми змиваємо до каналізації, теоретично вже неможливо очистити.

 ПАР – це не Південно-Африканська Республіка, а поверхнево-активні речовини. Вони мають активний заряд, «чіпляються» до різних інших атомів, тобто, розчиняють будь-що. У жиру атоми дуже тісно припасовані одне до одного, а ПАРи настільки активні, що їх просто виривають. Жирна поверхня на тарілці, крапнули на неї миючим засобом: ось вже жир розходиться до краю, це і є реакція.

 Небезпека полягає в тому, що ПАРи дуже важко вимиваються. Щоб розчинити 1 г цих ПАРів, треба 10 куб. м води ! Наприклад, щоб повністю змити лише одну тарілку, потрібно близько 50 л холодної води. Тобто: декілька відер, щоб сполоскати лише одну миску. Миття посуду такими агресивними речовинами є доволі шкідливим. Погодьтеся: не завжди уважно прополіскуємо, все це потрапляє в наш кишково-шлунковий тракт. Чим вища концентрація ПАРів, тим вони небезпечніші.

 Гірчиця. Дуже популярний метод миття посуду, всім відомий гірчичний порошок. Якщо застосовувати його відразу після їжі, тоді легко вимивається жир. Головне: це нешкідливо для шкіри й недорого. З гірчиці можна зробити засіб для миття, який є кращим за усіляку «хімію»:

Мило господарче 50 г

Гліцерин 8 стол. лож.

Сода 1 стол. лож.

Вода гаряча 1 л

Сіль кухонна 1 чайна лож.

 Мило натерти як картоплю, коли додано всі складові, то можна навіть збити пульверизатором. Цим засобом можна так відмити ванну, що жодна «хімія» не зможе дорівнятися.

«Рецепт» засобу для миття посуду:

Мило, будь-яке 200 г

Вода гаряча 200 мл

Сода харчова 6 стол. лож.

 Мило натираємо на дрібній терці, заливаємо гарячою водою, розбиваємо до розчинення та утворення густої піни, додаємо соду – засіб готовий.

 Пінка в порошках утворюється також від фосфатів, що дуже агресивно впливають на шкіру, викликають алергічні реакції. Цікаво, що для дітей вони набагато дорожчі, хоча кількість фосфатів там просто знижена. Якщо ж написано: «Без фосфатів», а засіб піниться, тоді він містить ПАРи. Взагалі, може бути підкреслено, що засіб «Еко», «Супер», але якщо він дає піну, то вже за визначенням не є екологічним.

 Мило господарче. Якщо застосовуємо темне, брускове, зі специфічним запахом – це органічного походження, його варять з тваринних жирів. Колись з цією метою використовували роги й копита. Біле (відбілене) – тут вже маємо певну хімічну суміш, відповідно, тваринних жирів менше. Присутній каолін (глина), що добре виводить плями. Також можуть бути жирні кислоти або луги. На пляму можна наносити лимонний сік, оцет – це все лужні середовища.

 Отже, стратегія щодо миючих засобів мусить бути така: якщо не відмовлятися повністю, поміркувати, чим можна замінити. Як це не дивно, проте замінників існує дуже багато. Спочатку це складно, але результат того вартий. Вже в світі поширюється екологічний рух, люди споруджують або винаймають будинок, не користуються в ньому жодними хімічними засобами, за винятком, наприклад, гелю для душу чи шампуню.

 
buy cialis viagra online