«ЖИВА СЕРЕД ЖИВИХ»: цикл заходів до 160-річчя від дня народження Софії Русової

"… Прийміть мене як друга, щирого,
відданого, вогонь і воду,
але свою незалежність на порозі
смерті не віддам."

Софія Русова. 1939 рік.

Відродження й розвиток української педагогіки в самостійній Українській державі стало насущною проблемою нашого часу. Приклад життя й творчості, педагогічна й просвітницька діяльність, творча спадщина видатних вітчизняних педагогів, заборонених чи навмисно замовчаних тоталітарним ладом, відіграє в цьому процесі визначальну роль.

Це тим більш важливо, що Україна багата на талановитих педагогів, які заслужили світової слави й честі не тільки в своїй вітчизні, але у всієї світової цивілізації.

 

Ім'я Софії Русової стає зіркою першої величини у світлому сузір'ї видатних українських педагогів-сподвижників рубежу ХІХ-ХХ століть. Воно належить до плеяди класиків української педагогіки. А її багатюща творча спадщина увійшла в золотий фонд педагогічної науки й завжди актуальна.

Софія Русова (1856-1940) – видатний український педагог, видавець, письменниця, активна громадська діячка, щира подвижниця української національної культури й стійкий борець за самостійну Українську державу, організаторка національного руху українського жіноцтва. Вона створила надзвичайно цікаві й глибоко наукові твори про українське дошкілля й український національний напрямок виховання дошкільнят і молодших школярів.

Діапазон педагогічного інтересу С. Русової яскраво відображений у змісті та й навіть у самих назвах її наукових праць, як-от: "Теорія і практика дошкільного виховання", "Національна школа", "Дошкільне виховання" та ін. Наявні в них думки, ідеї, погляди й положення орієнтують вихователів і вчителів на правильне забезпечення наступності між сім'єю і дитсадком, дитсадком і школою у навчанні та національному вихованні дітей, що дуже потрібне для забезпечення нормального функціонування національної системи освіти в умовах суверенної України, виховання національно свідомих громадян Української держави.

Вся діяльність Софії Русової як педагога, науковця, громадського діяча націлена на створення в Україні власної системи національного виховання. Висловлені нею думки щодо провідних засад діяльності національного дошкільного закладу не втратили своєї актуальності в той час, коли особливо гостро постає проблема створення системи виховання і навчання дошкільнят, побудованому на народному виховному досвіді, українських виховних традиціях.

 

17 лютого бібліотекарем відділу абонементу була проведена бесіда «Жива серед живих», під час якої слухачі дізналися біографію видатного педагога, нашої землячки, Софії Федорівни Русової, звернули увагу на найважливіші принципи педагогічної концепції Русової: гуманізм, демократизм, народність, природовідповідність, культуро відповідність, особистісно орієнтований підхід, соціальна обумовленість виховання, загальнолюдські цінності. Учні з цікавістю слухали бібліотекаря.


 

18 лютого у ЗОШ №4 в класах 3-му та 4-му  була проведена бесіда «Слово в душі, душа в слові» де головне завдання бібліотекаря було висвітлити постать Софії Русової.  Матеріал бесіди  був оснований на унікальній праці «Мої спомини», що носить історико-біографічний характер. Учні познайомились з описом родини і власної долі С.Русової та подіями в Україні в ті часи.

Думки, які висловлювала у своїй праці С.Русова дуже актуальні сьогодні. Вона говорила: «Найдорожчий скарб у кожного народу – його діти, його молодь, якщо свідоміше робиться громадянство, то з більшою увагою ставиться воно до виховання дітей, до забезпечення їм найкращих умов життя». «Велике слово – школа! Се скарб найкращий кожного народу, се ключ золотий, що розмикає пута несвідомості, се шлях до волі, до науки, до добробуту. У вселюдськім житті тільки той народ і бере перемогу, який має найкращу школу».