
Із цікавістю узяла до рук книгу Оксани Кузів "Назови мене своєю", оскільки сподівалася розібратися в темі про яку багато говорять, а я нічого собі не уявляю. Не уявляю у чому ж полягає трагізм цих горезвісних розлук?
В книзі містяться чотири різні історії, але спільним в їх є те, що кожна з них по-своєму зачіпає тебе за душу. Книга настільки просто та доступно написана, наче сидиш і слухаєш історію, яку тобі хтось оповідає. Це - історії, які наче взяті з життя заробітчан в Італії, не вигадані та не прикрашені, аби читалося цікавіше, а написані просто й життєво.
В сьогоднішній арт-середі ми оглянемо графіку з виставки Олексія Потапенко "Небачене:твори з приватних колекцій"
Роман "Говори" Лорі Андерсон вийшов друком п'ятнадцять років тому. Письменниці вдалося створити книгу і для дітей, і для батьків. Підлітки знайдуть в ній підтримку, а батьки краще їх розумітимуть.
Коли трапляється шокуюча подія, буває важко розповісти про це, довіритися, знову почати спілкування.
Так сталося і з Меліндою. У неї було звичайне життя, друзі, сім'я. Але, раптом, сталося те, про що вона не може нікому розповісти. Тільки у своєму щоденнику тринадцятирічна дівчинка описує все, що з нею відбувається. Самотність та відчуженість - в середині, байдужість батьків та друзів - зовні.