
Любителям побродити в пісках, побачити бархани і відчути себе екстремалом не обов'язково їхати ні в африканську Сахару, ні в азіатську Гобі, ні в американську Сонору – все поруч і своє.
Дивно, але факт: в Україні є своя пустеля, яка простягається на 158 кілометрів від берегів Чорного моря на заході і до міста Каховка на сході.
І хоча вона значно менша, ніж інші, але більшої в Європі не знайшлося.

Що таке інклюзивне навчання?
Інклюзивне навчання — система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників.
Інклюзивне навчання ґрунтується на таких принципах:
• кожна дитина має право на освіту;
• кожна дитина має унікальні особливості, інтереси, здібності та навчальні потреби;
• освітні програми мають брати до уваги широке різноманіття характеристик і потреб дітей;

Ірина Тетера народилася в Криму. Там же закінчила університет, факультет романо-германської філології. У дитинстві займалася карате (є зелений пояс), відвідувала художню школу. Одружена, із чоловіком виховують трьох дітей.
"Самотні вітри" Ірини Тетери - це історія життя двох друзів. Розповідь про щирі подвиги та складний вибір.
В студентські роки в житті головних героїв Максима та Мишка з'являється дівчина з незвичним прізвищем та непростим минулим - Марина Райдуга і в один момент змінює їх життя...
Це роман про життя, про кохання, дружбу, "любовний трикутник", силу та хітросплетіння долі.
Ім’я Володимира Лиса - це знакове і важливе ім’я для сучасної української літератури. Журналіст, прозаїк і драматург добре знаний в Україні, а його твори перебувають у полі зору читачів та критиків. Відомий також як народний синоптик. Його довгострокові прогнози на цілий рік неодноразово збувалися.
Народився Володимир Лис 26 жовтня 1950 року на хуторі поблизу села Згорани Любомльського району на Волині, де і провів дитинство з дідом Федором. Бабця Палажка знала безліч історій, легенд, повір’їв, які письменник, на жаль, не записав. Батьки змушені були «добровільно-примусово» переїхати на Дніпропетровщину, де сім’я проживала три роки (1951-1954 рр.). В дитинстві був типовим інтровертом («дитиною в собі»). В школі подобалося писати твори на так звану «вільну» тему. Страшенно любив фантазувати. У шостому класі вперше написав, що хоче обрати професію журналіста, і вигадав країну Екримію, для якої став вигадувати історію, сучасність, навіть письменників та спортсменів.

Творча online - майстерня від ЧОБЮ
Майстер - клас з виготовлення кошика - подарунку «КВІТКОВА НАСОЛОДА» в техниці світ - дізайн.

Кожен в Україні чув про козаків.
Про них написано багато наукових книжок і художніх творів, знято безліч фільмів. Про козацький рід і його ватажків говориться в урочистій пісні нашої держави — Гімні України. Козаків можна побачити на парадах українського війська, їх зображення є на українських грошах та поштових марках.
А про малого хлопця і дорослого парубка, що вміє відстояти свою честь і захистить слабшого або старого, у нас кажуть: справжній козак.
Козак в уявленні українця — це звитяжний воїн, що не розлучається з шаблею, захисник Вітчизни, оборонець прав, віри, звичаїв та гідності кожного, хто живе під небом України.

14 жовтня – ми відзначаємо День українського козацтва. У фондах нашої бібліотеки є чимало інформації про цей український феномен.
Ви скажете, що ж тут особливого? Адже існувало, наприклад донське козацтво, таборити в Чехії, граничари у Хорватії. Але тільки в Україні козаки еволюціонували в окрему категорію населення, яка мала спосіб життя та інтереси, не такі як у інших. А ще козацтво мало політичну вагу. А нагадаю, тогочасне суспільство продовжує жити за середньовічними консервативними поглядами. Тож українське козацтво було явищем надзвичайним і особливим.

Чи багато знає про Україну світ на початку ХХІ століття? Так, багато.
А що було відомо про нашу землю у XVII-XVIII століттях, за часів Гетьманщини?
Вже у ХVII столітті в Західній Європі про українців чітко говорили, як про окремий народ, як про тих, що «воюють за свободу».
І сталося це в більшій мірі завдяки двом людям - ГІЙОМУ ЛЕВАССЕР ДЕ БОПЛАНУ та ЙОГАНУ-БАПТИСТУ ГОМАННУ.