
29 січня 1918 року відбулася трагічна подія в історії українського державотворення – бій під Крутами, який набув для українського народу символічного значення, став легендою, прикладом героїзму і жертовності молодого покоління в боротьбі за незалежну Україну.
З нагоди 103-річниці бою під Крутами, бібліотекарі відділу абонемент Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва вшанували Героїв 1918 року. Історична значимість події не підлягає сумніву, але є ще один дієвий фактор, який варто розуміти – деякі учасники боїв під Крутами не набагато старші за сучасних старшокласників. Це не міфічні чи вигадані персонажі, про які пишуть в книжках. Це реальні люди, які зробили те, за що їх пам'ятають й досі.

В січні 1918 року більшовицька Росія «для наведення революційного порядку» розгорнула повномасштабний військовий наступ проти молодої Української Народної Республіки.
Під прапором утвореної 25 грудня 1917 року на пробільшовицькому Всеукраїнському з'їзді рад у Харкові радянської Української Народної Республіки військові загони червоноармійців на чолі з Володимиром Антоновим-Овсієнком, Олександром Єгоровим і Михайлом Муравйовим, почали просуватись українськими землями.

"Стою над свіжої могилою юнаків і тихо сумую. Перші квіти весни і ніжні коханці оранжерей, поставлені люблячою рукою, вже встигли померзнути, зробились від того мовби з промасляного паперу і безсило похилились додолу. Переглядаю написи на стьонжках вінків...
Синами України - борцям за її волю.
За честь і волю України положившим життя під Крутами.
І багато інших написів.
Ще більшим сумом віє од тих слів, правдивих і шаблонових..."
Шлях. - Київ. - 1918. - Ч.З. - С.27.
29 січня 2021 року минає вже 103 роки з дня цієї страшної трагедії...Трагедії, якої могло б і не бути, якби

14 травня 2021 року виповнюється 150 років від дня народження видатного українського письменника, майстра соціально-психологічної прози, новатора модерністської техніки письма, новеліста, тонкого спостерігача людської душі, гуманіста і просвітителя, громадського діяча Василя Семеновича Стефаника.
Василь Стефаник намагався відійти від застарілої, як йому здавалося, описово-оповідної манери своїх попередників. На перших порах це пов’язувалося з модерністичною абстрактно-символічною поетикою. Його твори привернули увагу літературної громадськості художньою новизною, глибоким та оригінальним трактуванням тем з життя села. “Я писав тому, щоби струни душі нашого селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоби з того вийшла велика музика Бетховена. Це мені вдалося, а решта — це література” (з листа до редакції “Плужанина” від 1 серпня 1927р.).

Пам’ять про Голокост необхідна,
щоб наші діти ніколи не були жертвами,
катами або байдужими спостерігачами.
І. Бауер
27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту увійшли до табору смерті Аушвіц - Біркенау (Освенциму), одного із найбільших нацистських концтаборів, що існував із кінця травня 1940 до січня 1945 року.
У сучасному світі цей табір став у символом одного з найстрашніших нацистських злочинів – Голокосту.
Мистецький проект Library art Center Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва продовжує знайомити з талановитими людьми Чернігівського краю. На гостинах в #ЧОБЮ поетка Олена Ященко, авторка збірки поезій «Обійми». Якщо ви прагнете нових зустрічей, приємних знайомств, поетичного слова, то приходьте до нас. Без масок, вільно, в будь-який час! Онлайн!
Познайомитись з пані Оленою та її творчістю ви можете перейшовши за посиланням

«СИЛА НАЦІЇ – В ЇЇ ЄДНОСТІ» - ось слова, що означили online- зустріч до Дня Української Соборності з відомим чернігівським істориком і краєзнавцем, кандидатом історичних наук, співробітником Українського інституту національної пам’яті Сергієм Горобцем.
Саме тоді, 102 роки тому – 22 січня 1919-го на Софійському майдані в Києві, Українська Народна Республіка (УНР) та Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР) підписали Акт злуки.
Нарешті відбулось історичне об'єднання українських земель – так званих Наддніпрянщини і Наддністрянщини в ЄДИНУ незалежну державу.