21 лютого представники всіх націй і народностей відзначають Міжнародний день рідної мови. Це свято було проголошене на Генеральній конференції ЮНЕСКО, яка відбулася 17 листопада 1999 року.
Головна декларована мета Міжнародного дня рідної мови — сприяння мовній різноманітності світу і стимулювання вивчення іноземних мов населенням різних країн. Крім того, ЮНЕСКО виступило за зближення культур і їх активну взаємодію, зокрема, в мовних питаннях, оскільки саме мови вважаються важливим інструментом розвитку духовної спадщини планети.
Міжнародний день рідної мови можуть відзначати носії 6000 мов, які на сьогоднішній день зафіксовані в світі.
Без захоплень прожити можна. Без захопленості – справою, мистецтвом, іншою людиною – життя стає сірим і монотонним. Захопленість робить наше життя яскравим і цікавим. Без неї неможливо досягти будь-яких результатів. Особливо гостро захоплення проявляється у спорті.
Спорт – це бажання досягти і пізнати межі можливостей людського тіла і духу, прославити свою команду, своє місто, свою країну. Спортом займалися та захоплювалися в усі часи існування людства. Спортивні змагання, а особливо Олімпійські ігри завжди викликали інтерес у широкого загалу.
Сьогодення не є винятком. Ми всі слідкуємо за виступами наших спортсменів в Сочі. Щиро втішалися бронзовою медаллю, яку здобула Віта Семеренко.
Петро Конашевич-Сагайдачний:
• Походив зі шляхетського роду з-під Самбора в Галичині, навчався в Острозькій академії, згодом подався в козаки, де його обрали гетьманом.
• Своє прізвисько Сагайдачний отримав від слова «сагайдак» (колчан для стріл), бо вмів добре стріляти з лука.
• Захоплювався військовою справою; очолював походи запорожців на турецьку фортецю Варну (1605), на Кафу (1606), в Росію (1617), в Туреччину (1621), під час яких здобув славу полководця.
• Всі проблеми з польським урядом намагався вирішувати мирним шляхом.
• Брав участь у Хотинській війні на боці Польщі.
• Дбав про культурне піднесення України.
«Поставте скібку хліба на столі
І голови схиліть в скорбрті вічній,
За тих, кого убив Афган,
Чиї він души зранив і скалічив»
15 лютого в Україні відзначили День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Офіційно 15 лютого 1989 року, тобто 25 років тому, останній радянський солдат залишив Афганістан. Тому кожен рік цей день особливий для тих, хто пройшов крізь пекло війни в Афганістані та їх рідних.
Через ту «непомітну війну» пройшли 620 тисяч солдат та офіцерів, з них, за офіційними даними, 15051 загинуло, майже 54 тисячі – поранено, 416 тисяч захворіли різними інфекційними хворобами, а 417 тисяч потрапили у полон.
Цей день свято для тих, хто повернувся додому живим… В цей день ми вшановуємо тих, хто навічно залишиться 20-річними, тих, хто помер від отриманих ран вже повернувшись додому.
До цієї дати спільно з бібліотекарем ліцею № 16 Ситніковою Світланою Михайлівною був проведений вечір пам’яті і надії «Афганістан… Як довго ця війна тривала».
"Минають дні, ідуть роки,
Життя листки перегортає
А біль Афгану - на віки
В душі чомусь не замовкає"
Після Другої світової війни вихідці з України брали участь у війнах і військових конфліктах у 26 країнах світу, де гідно і мужньо виконували інтернаціональний обов’язок.
Найбільш тривалою і тяжкою стала військово-політична спецоперація в Афганістані: 160 тисяч українців пройшли вогненними дорогами цієї країни, 3360 не повернулися додому, більш як 8 тисяч зазнали поранення, понад 100 тисяч перенесли складні захворювання.
«Десь на дні мого серця
заплела дивну казку любов»
П. Тичина
14 лютого – День святого Валентина. Вважається, що це свято відзначають вже понад 16 століть. Коріння Дня закоханих йдуть ще в язичницьку культуру, оскільки древні також відзначали свято всіх закоханих на честь богині любові.
Сучасне свято нерозривно пов’язане з ім’ям святого Валентина, якого прийнято вважати покровителем усіх закоханих.
Історія свідчить, що християнський священник Валентин приблизно в 269 році таємно благословляв шлюби римських легіонерів з їх коханими, незважаючи на те, що імператор заборонив своїм солдатам одружуватися, бо це заважало їм думати про війну. Крім того, священник Валентин, завжди намагався помирити закоханих, він допомагав їм писати любовні листи і давав поради легіонерам щодо того, як краще зізнатися в коханні своїм дамам серця.
Під гаслом: «Дружба – це велика цінність» відзначали День святого Валентина учні 3 – Г класу ЗОШ № 29.
Захід проходив цікаво, весело. Діти розмірковували про цінність дружби. Про те, яким має бути справжній друг. Розповідали цікаві пригоди , що траплялися з ними та їх найкращими друзями.
Учні активно брали участь в іграх, демонструючи, як добре вони знають і розуміють своїх друзів.
Дарували валентинки виготовлені власними руками з паперу та солоного тіста. Ділилися теплом своїх сердець.
Захід супроводжували кращі друзі дітей, їх порадники в житті, звичайно ж, -- книги. Книжкова поличка підібрана бібліотекарем не лише розрадить дітлахів, а й допоможе знайти відповіді на запитання.
Кохання – найзагадковіше з усіх людських почуттів.
Воно надихало поетів і художників, музикантів і скульпторів на створення безсмертних шедеврів. Цього холодного дня навіть повітря сповнене любов’ю. Амури поспішають поєднати пари, почуття яких перевірені часом та допомагають зустрітись половинкам, які загубились десь серед юрби. Адже саме кохання здатне розтопити кригу в серці й подарувати відчуття весни.
Свято Всіх закоханих завітало і до нашої бібліотеки. Працівниками читального залу був проведений цикл заходів «ВСЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ З ЛЮБОВІ»,присвячений Валентиновому дню. Святкування розпочалося ще напередодні свята. Ми завітали в гості до студентів будівничого ліцею № 18 з бесідою «КОЛИ ДУША ЩАСЛИВА».