Календар
Ми в Internet
DW
Книжковий хіт-парад
Краєзнавча сторінка
Статистика відвідань
- Перегляди статей
- 2149761
Є мова - є нація!
Українці разом з усіма іншими слов’янськими народами 24 травня відзначають День слов’янської писемності й культури. Всі слов’янські країни вшановують пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія. За різними історичними джерелами видатні візантійські просвітителі Кирило і Мефодій дали поштовх для розвитку східнослов’янської писемності, перекладаючи церковнослов’янською мовою богослужебні книги та Євангеліє, відкриваючи при церквах школи. Вони також упорядкували слов’янський алфавіт, заклали основу для подальшого удосконалення кирилиці, якою як національним алфавітом сьогодні користуються понад 250 млн. людей і яка стала третім офіційним алфавітом Європейського Союзу після латини і грецького письма.
Кирило (827–869) і його старший брат Мефодій (815–885) народилися в македонському місті Фессалоніки (тепер Салоніки, Греція) в сім’ї воєначальника. За походженням болгари. Якщо Кирило був стовідсотковим гуманітарієм – здобув освіту в школі при імператорському дворі Константинополя, а згодом працював патріаршим бібліотекарем і викладав філософію, а потім перебував, навіть, на дипломатичній службі, то Мефодій був спочатку військовим, правителем однієї з слов’янських областей поблизу Солуня. Військова кар’єра його не вдовольняла, і він став ченцем, а невдовзі й ігуменом одного з монастирів у Малій Азії.
На початок ХІ ст. на Русі використовувалися дві системи письма – кирилиця і глаголиця. Певною перевагою кирилиці перед глаголицею було відносно простіше накреслення літер. Автором глаголиці вважають Кирила; її літери переважно пов’язані з грецьким алфавітом. Згодом глаголиця лягла в основу кирилиці, на основі якої склалися алфавіти багатьох слов’янських народів. Донедавна кирилецею послуговувалися румуни і молдавани, але потім вони перейшли на латиницю.
Спроби (в т. ч. силоміць) запровадити замість кирилиці латиницю на західноукраїнських землях (у Галичині в ХІХ ст., у Закарпатті – на початку ХХ ст.) були відкинуті. Існує думка, що кирилиця прийшла до Київської Русі з Болгарії разом із старослов’янськими богослужними книгами після офіційного прийняття християнства у 988 році. Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє 1056–1057 років.
Євангеліє-апракос написане великим гарним уставним письмом, причому розмір літер поступово зростає до кінця книги (від 5 до 7 мм). Текст написаний двома стовпчиками по 18 рядків на сторінці площею близько 20x24 см. Численні багатобарвні ініціали, фігурні заставки, зображення євангелістів (Іоана, Луки і Марка), які виконані з вражаючою майстерністю. В тексті вживається кіновар. Рукопис складається із 294 аркушів доброго пергаменту, проте не найвищої якості: є аркуші із зашитими розрізами та з дірками, які були в аркуші ще до написання тексту. Ініціали, які яскраво розфарбовані зеленою, червоною, блакитною і білою фарбами та обведені чистим (накладним) золотом — найпомітніша особливість художнього оформлення «Остромирового Євангелія». Кожен з них оригінальний, відрізняється особливим малюнком і комбінацією кольорів. Загадковими для дослідників залишаються східні риси в малюнках заголовних літер, що зображають голови хижих птахів і фантастичних химер — крокодилів та саламандр. У складний геометричний орнамент ініціалів вміло вписані і людські обличчя (у профіль або фас).
В Україні ім'я Кирила і Мефодія мала перша українська політична організація в Києві – Кирило-Мефодіївське братство (1845–1846), а відзначають свято на державному рівні з 2004 року.
Наш спільний обов’язок не лише дбати про історико-культурну спадщину, а й забезпечувати розвиток сучасної креативної української культури. Утверджуймо імідж високоосвіченої української нації та плекаймо неоціненний скарб – нашу мову. Адже лише любов до власної історії, примноження культурної спадщини свого народу є основами морального та духовного розвитку суспільства.
Крізь жорна репресій
В історії українського народу було чимало трагічних сторінок. Доба «Великого терору» 1937-1938 років одна з таких. На цей період припала наймасовіша і найжорстокіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від осіб, непридатних для розбудови комуністичного майбутнього, а саме, вцілілих під час колективізації і Голодомору: селян, представників інтелігенції і духовенства, національних меншин, діячів національно-патріотичного руху.
Її було розпочато за вказівкою голови уряду Радянського Союзу Йосипа Сталіна, а виконавцем цього злочинного наказу став нарком Ніколай Єжов. За висновком доцента Чернігівського Національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка, кандидата історичних наук Тамари Демченко: "Знищувалися або ізолювалися від суспільства ті, хто міг би чинити опір злочинній владі. Водночас жертви повинні були відволікати увагу населення від справжніх винуватців всіх бід у країні (на той час Радянського Союзу). Комуністичний терор виконував також важливу функцію виховування страхом, як форми лояльності громадян перед злочинною владою".
«Європейський Союз. Що це таке і що він робить?
Європа займає п’яту частину євразійського материка і зазвичай вважається автономним континентом, хоча насправді вона є субконтинентом. Європа простягається від Атлантичного океану на заході до Уралу на сході. Її площа становить близько 10,5 мільйона квадратних кілометрів, меншим за неї континентом є лише Австралія. Проте за кількістю населення Європа, в якій мешкає близько 730 мільйонів людей, посідає третє місце серед усіх континентів.
Сьогоднішню Європу значною мірою сформував Європейський Союз (ЄС). Європейський Союз – це організація, яка об’єднує 28 демократичних європейських держав: Францію, Німеччину, Італію, Бельгію, Нідерланди, Люксембург, Сполучене Королівство, Ірландію, Данію, Грецію, Іспанію, Австрію, Португалію, Швецію, Фінляндію, Естонію, Латвію, Литву, Польщу, Словаччину, Словенію, Угорщину, Чеську Республіку, Кіпр, Мальту, Болгарію, Румунію, Хорватію.
Ці країни заснували спільні органи управління, яким делегована частина повноважень, завдяки чому стало можливим приймати рішення з певних питань, які становлять спільний інтерес на європейському рівні.
Ідея створення цієї організації була задумана для того, щоб більш ніколи не повторилися масові вбивства та руйнації, що відбулися під час Другої Світової війни.
Вперше цю ідею запропонував Міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман у промові 9 травня 1950 року. Цей день став днем народження Європейського Союзу і тепер щороку святкується як День Європи. В Україні День Європи відзначається в третю суботу травня, як день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту. Примітно, що Україна - єдина держава не член ЄС, в якому на державному рівні відзначається День Європи.
А що ти знаємо про Європу? Перевір себе, візьми участь у вікторині.
Доля кримських татар: від депортації до окупації (до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу)
Цей день нагадує нам, що можна знищити людей,
але дух цілого народу – ніколи.
Кримські татари повернулися на історичну батьківщину,
та зараз вони знову стали жертвами репресій –
як і ті, хто залишився відданим Україні в окупованому Криму.
Володимир Зеленський, Президент України
Щороку 18 травня, в Україні, згадуємо сумну дату роковин депортації кримських татар з історичної батьківщини. Саме 18 травня 1944 року злочинною радянською владою скоєно черговий злочин проти мирного населення, який призвів до великої національної трагедії кримськотатарського народу.
Маки пам’яті : до Дня пам’яті і примирення, присвяченого жертвам Другої світової війни
Пам'ять… Це не просто частина історії. Пам'ять – це наша совість, біль, наша гордість.
Страшна війна минулого століття, як пекуча рана, досі болить кожній українській родині. Для України, Друга світова війна, – національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі імперські інтереси і навіть вбивати інших українців. Лише на території України в руїни і згарища перетворено 714 міст, 28 тисяч сіл. Скільки горя, мук, крові, життів людських за цими цифрами. Друга світова війна нагадує про себе тисячами обелісків і братських могил, які є святинями нашої пам’яті. І скільки б не минуло років від того недільного ранку, коли пролунало страшне слово „війна”, завжди пам’ятатимо тих, хто загинув на фронтах Другої Світової, хто віддав життя, щоб прийдешні покоління жили на мирній землі.
Сьогодні віддаємо данину пам’яті загиблим у боротьбі з фашистськими загарбниками. Усвідомити глибину трагедії Другої світової війни та визначити роль України в досягненні великої Перемоги, сприятимуть подані документальні джерела. Пам’ятаймо, це потрібно не мертвим, це потрібно живим!
Думаючи про мистецтво: Казимир Малевич «Черный квадрат», Санкт-Петербург: «Азбука», 2014.
Картина «Чорний квадрат» стала майже ідіомою та джерелом для численних анекдотів, але чи заслужено? Можливо, варто спитати самого митця. В цій книзі ми маємо змогу ознайомитися з думками автору цього твору – Казимира Малевича. Книга складається здебільшого з митецько-філософських маніфестів, якими рясніло все ХХ століття, і декількох зразків епістолярного жанру від автора, які розкривають його внутрішні переживання.